У лютому 30 років тому на Тернопільщині за урядовою постановою заснували природний заповідник «Медобори». Таку назву він отримав від рідкісної пам’ятки природи — пасма скелястих вапнякових Товтрів. Заповідник займає площу майже 10 тисяч гектарів, це важливий об’єкт збереження біорізноманіття не лише України, а й Європи. Тут понад 2300 видів рослин і грибів, чимало з них рідкісних, ендемічних, реліктових. 47 — червонокнижні. Багаті «Медобори» й на фауну: понад 2500 видів тварин, 281 з яких — у Червоній книзі України та під міжнародною охороною.
З виду червонокнижних орхідних чи не найцікавіший — зозулині черевички. Своєрідний символ «Медоборів» — ясенець білий, або неопалима купина. Росте ця рослина на горі Гостра. Шиверекія подільська спонукала 1910 року навіть до створення тут природоохоронного об’єкта. Днями ясенець білий, шиверекія подільська та змієголовник австрійський з’явилися на поштових марках, церемонія погашення яких відбулася в адміністративному будинку заповідника.
Букам уже по 190 років. Ростуть вони на ділянці, яку заповідник означив як зону повного невтручання людини у природу.
Каньйоноподібні долини, печери, джерела, ліси, невеликі болота, Товтровий кряж, бокові останці — це теж «Медобори». А ще в них багато історичних і культурних пам’яток. У заповіднику археологи виявили язичницькі святилища ХІ—ХІІІ століть, на горі Бохіт стояло божество східних слов’ян Збруцький ідол. Збереглося тут і капище. Неподалік стоїть дольмен, відомий як український Стоунхендж. Городище-святилище язичників «Звенигород» розкинулося поблизу села Крутилів. Кам’яне ліжко й подушка залишилися цілими в наскельній печері пустельника в Пущі відлюдника.
У заповіднику працюють зоологи, ботаніки, лісівники, люди інших професій. За словами заступниці директора з наукової роботи Галини Оліяр, головне їхнє завдання — відстежувати зміни, що відбуваються у природі, займатися екологічним прогнозуванням, вивчати регіональне біорізноманіття, стояти на сторожі природної унікальності. І звісно ж, здійснювати екологічну освітньо-виховну роботу, залучаючи і юних, і старших краян до різних акцій, таборів та експедицій, організовуючи вікторини, квести й розповідаючи про красу «Медоборів».
У межах відзначення 30-річчя заповідника окреслено проведення багатьох заходів. Скажімо, круглі столи організували на хіміко-біологічному та географічному факультетах Тернопільського національного педагогічного університету. У травні, коли зацвіте біло, блідо-рожево-бузково неопалима купина, запросять на міжнародну науково-практичну конференцію «Природа Поділля: вивчення, проблеми збереження». На цьому заході говоритимуть про історичні аспекти природоохоронної діяльності, сучасний стан флори і фауни природних екосистем.
Ми в Google+