В оригіналі, виданому у США,  роман американської письменниці Ірени Коваль називається Displaced. Авторка вважає українську назву точнішою щодо змісту і головної думки книжки. 

Ірена Коваль прагне ствердитися в українській культурі. 2002-го було видано її п’єси «Поганські святі» («Лев і Левиця») та «Маринований аристократ». У цих виставах грали Богдан Ступка і Олександр Вертинський. 2011-го в наших книгарнях з’явилася літературна фантазія для дорослих дітей «Балерина без пуантів». Усі її книжки оформив Сергій Маслобойщиков.

В основі сюжету «Незаземлених» — доля брата і сестри, які вперше зустрілися  вже дорослими  в Москві. Тоді був 1969-й. Вони разом  подорожували Україною. Через місяць героїня повернулася  в Париж, а герой лишився на львівському вокзалі, щоб згодом опинитися в сибірській Ухті. Там він загинув у 1986-му.

Авторка  використала в романі факти власної біографії. Її батьки втекли від радянських енкаведистів до американської зони в Німеччині, де вона і народилася. А її брата-немовля вони залишили в баби та діда. Коли тих заслали до Сибіру, брат жив у прадіда. Після його смерті дитину виховували в радянському інтернаті. 

Мама розповідала Ірені про лихі часи, про все те, що замовчували наші бабусі, боячись за нас, адже репресії в СРСР ніколи не припинялися. Система трималася на страху і пропаганді, яка, зрештою, на кілька десятиліть придушила  прагнення українців до волі. «Свобода — це відповідальність, — розмірковує авторка. — Кожна людина повинна знайти для себе відповідь, чому так відбувалося.  Суспільство може розвиватися, коли зрозуміє своє минуле». Письменниця вважає, що мистецтво покликане боротися зі страхом і безсиллям. 

Ірена Коваль закінчила магістратуру Університету штату Коннектикут та аспірантуру Університету Норвич у Великій Британії, має сертифікат Сорбонни. Займалася радіожурналістикою, популяризуючи постаті української культури на Бі-Бі-Сі, захопилася українським театром як продюсер і драматург.

І ось 200 сторінок «Незаземлених». Документалізм, романтизм, трагіфарс. У романі дві лінії кохання — лірична і комічна, пов’язана зі ставленням авторки до певних представників діаспори.

Який комерційний потенціал книжки? У книгарні «Є» за вечір купили майже 30 примірників. Для прикладу: після презентації твору Ю. Андруховича придбано 70, а нової книжки Тані Малярчук — 15. 

Георгій-Григорій ПИЛИПЕНКО
для  «Урядового кур’єра»