Хуан Мануель Сантос удостоєний нагороди «за рішучі зусилля з виведення країни зі стану понад 50-річної громадянської війни», йдеться у повідомленні на офіційному Твіттері Нобелівської премії.
Розпочатий 1964 року в Колумбії збройний конфлікт між проурядовими силами і ліворадикальним угрупованням «Революційні збройні сили Колумбії» (відоме як FARC) забрав життя 220 тисяч людей. Наприкінці вересня цього року в Картахені колумбійська влада і FARC уклали мирну угоду, що стало підсумком чотирирічних переговорів. Підписи під документом сторони поставили спеціальними кульковими ручками, виготовленими з бойових патронів.
Угода передбачає роззброєння повстанців під гарантії безпеки і реінтеграцію колишніх революціонерів у мирне життя. Передбачено також посилення боротьби з кримінальними воєнізованими угрупованнями. Повстанці вже заявили, що продовжать боротьбу мирними засобами. А більшість жителів Колумбії на референдумі 3 жовтня висловилися проти примирення. Утім, Хуан Мануель Сантос заявив, що угода продовжує діяти, і пообіцяв до останньої хвилини свого президентства шукати миру.
Згідно з волею шведського винахідника Альфреда Нобеля премія за заслуги щодо зміцнення миру стала єдиною з п’яти заповіданих ним нагород, яку присуджують і вручають не в Стокгольмі, а в Осло. Президент Колумбії став п’ятнадцятим главою держави, який отримав Нобелівську премію миру. Цьогоріч на неї було висунуто 376 номінантів, серед яких, зокрема, дипломати, які вели переговори щодо ядерної угоди з Іраном, російська захисниця прав мігрантів, жінки-єзидки, які були рабинями угруповання «Ісламська держава». Також серед номінантів були жителі островів Греції, які в Егейському морі рятували біженців, і сирійські добровольці з організації «Білий шолом» — за їхні сміливі зусилля із порятунку цивільних, які щодня страждають від безперервних бомбардувань у Сирії.
Ми в Google+