Олег ГРОМОВ,
«Урядовий кур’єр»

Державна служба статистики України (Держстат) та Федеральна служба державної статистики (Росстат) оприлюднили діаметрально протилежні дані про товарообіг між двома країнами. Як вважає експерт програми «Міжнародна і внутрішня політика» Українського інституту майбутнього Ігор Тишкевич, основними причинами такої ситуації є контрабанда, а також торгівля із так званими ДНР/ЛНР, які у російській статистиці значаться територіями України.

«Статистичні дані обох країн дуже рідко співпадають ще за інших причин — курсова різниця, різні системи відправлення товарів тощо. Якщо такі різниці в оцінці не перебільшують 5%, то це можна вважати статистичною похибкою. Проте, якщо цей показник перевищує, приміром, 6-7%, то це вже ніяк не можна вважати похибкою — це ніщо інше, як контрабанда», — стверджує експерт.

За його словами, різниця у цифрах між імпортом товарів із Польщі до Україні вже протягом п’яти років є більшою за 5% і це, безумовно свідчить про контрабанду.

Експерт упевнений, що з точки зору статистики держав-сусідів України потенційна контрабанда зростає темпами, які є на 10% вищими, ніж офіційні обсяги товарообігу між державами.

«Якщо проаналізувати всю інформацію, то обсяги потенційної контрабанди за 2018 рік сягають понад 7,66 млрд доларів. Таким чином у порівнянні з 2017 роком цей показник зріс у 2018-му щонайменше на 2 млрд доларів», — додає він.

Виконавчий директор Українського інституту майбутнього Віктор Андрусів вважає, для того щоб зменшити потоки контрабанди, держава має зробити синхронізацію обміну даними з митницями, а також підняти економічний рівень прикордонних регіонів.

«Люди на прикордонних територіях мають отримувати гідну зарплату. Тоді вони не будуть зацікавлені брати участь у нелегальному перевезенні товару. А для цього державі варто подбати про залучення інвесторів. Для цього існує кілька шляхів», — вважає він.

За його словами, по-перше, слід надавати дешеві кредити, що забезпечить відкриття нових робочих місць і гідних доходів населенню. По-друге, створювати вільні економічні зони, де це необхідно, додає пан Андрусів.