На новопавлівському напрямку українські розвідувальні БпЛА типу «Крило» створили для ворога зону, в якій майже неможливо залишитися непоміченим. Кожен крок тут може стати для окупанта останнім, адже вся ця територія завдяки дронам перетворилася на суцільну кілзону. Пропонуємо розповідь про один день на позиції екіпажу розвідувального крила «Домаха» 42 окремої механізованої бригади імені Героя України Валерія Гудзя.
«Летимо ми якось, нікого не чіпаємо. Бачимо, як транспорт заїжджає в ангар. Уже підозріло, бо там можна щось сховати. Ми подали цю інформацію черговому, і він відправив FPV. Коли вони туди залетіли, то побачили артилерійську установку МСТА. І тоді на ціль полетіло все, що могло», — згадує один з недавніх моментів своєї роботи старший екіпажу з позивним «Раміро».
Він пілотштурман БпЛА «Домаха». Його борт уже у повітрі, тож доки він пролітає наші позиції, щоб залетіти в тил російських військ, є час трохи поспілкуватися.
«Крило», на відміну від «мавіка», може залетіти туди, де окупанти найчастіше щось ховають. Вони там намагаються кучкуватися, щоб потім просуватися. Літаємо до 50 кілометрів. Іноді й далі. Виявляємо позиції, техніку, особовий склад. Передаємо це, а хлопці далі вже відпрацьовують. Там літати дуже корисно», — каже «Раміро».
Коли борт опиняється над контрольованою ворогом територією, хлопці бачать одразу кілька доріг, захаращених згорілою російською технікою. Багато в чому це підсумок роботи розвідувальних «крил».
«Коли ми зайшли на цей напрямок, то загарбники тут поводилися дуже активно. Було чимало різних переміщень, і ми знаходили дуже багато цілей. По них активно працювали наші засоби — здебільшого FPVдрони. Тож нині техніку бачимо нечасто. Вони майже її не використовують», — підтверджує старший екіпажу.
«Крила» розвідники дають українським підрозділам найцінніше — інформацію і час на реагування. А ще це значно розширює кілзону.
«Буває, що танчик їде кілометрів за 40, а ми його вже бачимо. Якось помітили танк, який рухався в бік наших позицій. Дуже швидко його забаранили ударним «крилом». Ще одне «крило» полетіло добивати. А в той час повз танк проїжджала машина з особовим складом ворога. Тож як бонус забаранили ще й їх. А ми все це корегували. І це далеко не єдиний такий випадок», — згадує «Раміро».
Тим часом борт повертається на базу, і одразу починається підготовка до нового вильоту. Адже хлопці працюють і вдень, і вночі, коли дозволяє погода.
Готують пташку до вильоту всі гуртом. Оператор з позивним «Вест» у небі керує камерою, а на землі перевіряє технічний стан борту, заряд акумуляторів, зв’язок з антеною. Також бере участь у запуску «Домахи» в повітря. Безпека під час всіх цих дій — на першому місці.
«Коли виходимо запускати чи забирати борт, завжди беремо із собою детектор дронів. Також дивимося, що в небі, на спеціальному програмному забезпеченні. Кілька разів траплялося, що над нашою позицією щось літало. Тому краще все перевіряти», — розповідає «Вест».
«Домаху» беруть спеціальним хватом і несуть до точки зльоту. Це робить «Нокс». Він в екіпажі виконує роль дешифрувальника. Борт чіпляється до резинки, натягується, і вже за кілька секунд він у повітрі. А «Нокс» повертається за робоче місце.
«Я та людина, яка сидить за комп’ютером і спостерігає за камерою в онлайнрежимі. Фіксую все, що знаходить борт, — пересування, техніку, особовий склад. Усе це подається в систему ситуаційної обізнаності «Дельта». Там всю інформацію бачать екіпажі ударників і відпрацьовують всі ці цілі», — розповідає оператор.
Від його роботи багато в чому залежить швидкість, з якою командування отримуватиме розвідувальну інформацію й реагуватиме на неї. Тому дуже важливо вміти добре швидко орієнтуватися на місцевості.
«Мені достатньо кілька секунд, щоб відбитися й точно визначити місце перебування цілі. А далі вже за ситуацією. Це залежить від того, що знайшли та хто готовий працювати. Звісно, якщо знаходимо танчик чи бронетехніку, то одразу вишиковується черга з охочих», — каже він.
Після кількох польотів хлопці мають невеликий час на відпочинок. Адже погода дозволяє, тож літатимуть ще ввечері та вночі. За словами пілотів, окупанти панічно бояться наших «крил»розвідників. Це стає зрозуміло з радіоперехоплень.
«Тільки вони розуміють, що ми в небі, то передають лаконічно і з тривогою: «Обережно, літає розвідка», — усміхається «Раміро».
Ми в Google+