Новий вид папуга знайшли в скам'янілостях віком 19 мільйонів років у новозеландському районі, який відомий великим скупченням викопних птахів періоду міоцену.

Австралійські палеонтологи виявили найбільшого в світі папугу, його ріст майже один метр, а вага – сім кілограм. Папуга мав масивний дзьоб. Це дозволяло йому добувати їжу з найбільш важкодоступних і добре захищених місць. Нового птаха, про якого йдеться в журналі Biology Letters, назвали Heracles inexpectatus, щоб відобразити його геркулесівські міфоподібні розміри і силу. 

«Нова Зеландія добре відома своїми гігантськими птахами. Моа, велетенські гуси мещкали в тропічному лісі, в той час як гігантський орел ширяв у небесах. Але досі ніхто не знаходив вимерлого гігантського папугу», – розповідає Тревор Уорті, доцент з Університету Флиндерса (Австралія).


Скам'янілі рештки папуги, виявили в Новій Зеландії, приблизно вдвічі більшого за безкрилого новозеландського какапо, що знаходиться під загрозою зникнення, який вважався найбільшим відомим досі папугою. Як і какапо, Heracles inexpectatus був членом древньої новозеландської групи папуг, можливо, більш примітивних, ніж їх сучасні родичі в Австралії і на інших континентах.

«Ми займаємося розкопками у цій місцевості вже 20 років, і щороку виявляємо новтх птахів та інші тварини. І «Геракл» – одина з найбільш вражаючих знахідок», – додав Тревор Уорти.


На думку вчених, Heracles inexpectatus, як найбільший папуга, що коли-небудь існував, зі своїм величезним дзьобом міг би підкріпитися всім, що йому здалося б їстівним: не тільки звичайною їжею папуг, а й навіть іншими папугами. Адже, як відомо, цей загін птахів дуже винахідливий з точки зору кулінарних інтересів, наприклад, в раціон новозеландських кеа входили навіть вівці, завезені європейськими поселенцями в XVIII столітті.

Велетенський папуга жив в різноманітному субтропічному лісі, де був забезпечений багатим урожаєм фруктів, необхідних для дієти та інших птахів, з якими він конкурував на одній території.

Фауна Сейнт Батанса дає єдине уявлення про наземних птахів і інших тварин, які проживають в Новій Зеландії після епохи динозаврів. Куратор дослідження з Кентерберійського музею Ванеса Де П'єтро каже, що ця ділянка розкопок показує дуже цікаву фауну, типову для субтропічного клімату: з крокодилами, черепахами, багатьма видами кажанів та інших ссавців та більш ніж 40 видами птахів.

«Цей регіон в давнину за складом фауни був дуже схожий на той, що зберігся до наших часів», – каже Ванеса Де П'єтро.

На жаль, як зазначають вчені, термін, відпущений гігантським папугам, був недовгим. Глобальне похолодання, що відбулося 12 млн років тому, істотно знизило середню температуру на островах Нової Зеландії і гігантські птахи вимерли, слідом за зникненням субтропічних лісів. Археологи сподіваються, що більш ретельне вивчення скам'янілостей і аналіз їх ДНК допоможе знайти сучасних родичів Геракла, нехай і набагато більш дрібних.

Орест ГОРЯНСЬКИЙ
для «Урядового кур’єра»