ВИДАННЯ. Так називається книжка рівненського письменника Євгена Шморгуна, за яку він отримав першу міську премію імені Уласа Самчука, котрого ще називають Волинським Гомером. Так міська влада Рівного вшановує відомого літератора, автора трилогії «Волинь» та роману «Марія», який свого часу був довго та незаслужено забутий.

Назва нової письменницької знахідки Євгена Шморгуна глибоко символічна. Вона сповна стосується й велета української думки та слова Уласа Самчука, і, власне, самого автора, котрий народився й виріс поблизу мальовничої Пересопниці. Саме тут за часів княжого міста творилося Пересопницьке Євангеліє, на якому нині присягають українські президенти. Це нині ми маємо на тому місці сучасний музейний комплекс та відповідний туристичний маршрут. А в глибокі радянські часи, які були справжньою пітьмою й для Першокниги, і для Уласа Самчука, не хто інший, як Шморгун, таки встановив пам’ятний знак Євангелію у Пересопниці!

— Саме рідна Пересопниця давала мені наснагу жити й творити, а можливо, навіть визначила мій письменницький життєвий шлях, — каже лауреат літературних премій імені Лесі Українки та Уласа Самчука Євген Шморгун. — Щиро дякую за таке визнання і переконаний: премія імені Уласа Самчука має стати загальноукраїнською. Принаймні в ХХ столітті потужнішого українського письменника просто не було. Дай нам, Боже, ще одного такого волиняка, який навколо нас створив би ось таку велику Україну, — вона тепер і в Канаді, і в Австралії, і в Америці. Бо весь світ захоплюється його публіцистикою.

До речі, розмір міської премії — 5 тисяч гривень, на додачу лауреат отримав диплом та спеціально виготовлений пам’ятний знак. Того ж дня у літературному музеї імені Уласа Самчука в Рівному з нагоди його 108-річчя відбувся літературний вечір «Уласова свіча», на якому презентували нові книжки з бібліотечки Уласа Самчука про його соратників — Харитю Кононенко, Олега Ольжича, Євгена Маланюка. Цю подвижницьку справу робить той таки невтомний Євген Шморгун і повертає з небуття ці імена всій Україні: він розсилає книги на південь та схід і отримує звідти найцінніше — листи людської вдячності.