З появою моди на здоровий спосіб життя змінюються й наші харчові звички. Дедалі частіше бажаємо вишуканіших продуктів, страв. Та, на думку дієтологів, у тому числі й закордонних, в здоровому харчуванні може бути ефективною відома нам роками 100-відсоткова українська гречка. А все через свої унікальні властивості.
Польські науковці дослідили, що гречана крупа має високий вміст білка (майже 10-16%, і на відміну від інших круп містить велику кількість лізину, аргініну та триптофану. Більше того, вважають, що споживання 100 грамів гречки задовольняє щоденний попит людини на екзогенні амінокислоти, тобто ті, які організм не в змозі виробляти самостійно, тож ми повинні їх постачати ззовні.
Гречка також є хорошим джерелом вітамінів групи В (тіамін, рибофлавін, піридоксин), ніацину та вітаміну Е (альфа-, гама-, дельта-токоферол) і мінералів.
Гречана крупа містить у п’ять разів більше магнію, ніж інші крупи, в тому числі й новомодні, яким приписують надзвичайні оздоровчі властивості. Наша гречка має у кілька разів більше цинку, міді, марганцю, калію та фосфору порівняно з іншими крупами. Тому фахівці радять, аби гречка була в раціоні, особливо в тих, хто хворий на цукровий діабет, страждає від постпрандіальної гіпоглікемії чи від зайвої ваги.
Інші тести, які проводили в Центрі прикладної дієтології в польському Білостоці, показали, що чотири тижні щоденного споживання їжі, приготовленої зі 100 грамів гречаного борошна, може значного підвищити концентрацію «доброго холестерину». Водночас ця інформація буде важливою для тих, хто має проблеми із серцево-судинними захворюваннями.
Декому не подобається прикметний смак смаженої гречки. Не хвилюйтеся. Вже є біла гречка, яку не піддають обсмажуванню, за смаком значно відрізняється від смаженої. Крім того, показано, що у білої гречки міститься в чотири рази більше флавоноїдів порівняно зі смаженою. 100 грамів білої гречки забезпечує таку ж кількість флавоноїдів (наприклад, рутин), як одна піґулка рутаскорбіну.
Отож гречка – безсумнівно, недооцінений продукт. Її, певна річ, треба споживати.
Олег КИЧУРА
для «Урядового кур’єра»