Нині дрони — універсальні засоби, які нищать ворога і рятують життя нашої піхоти. Заступник командира роти батальйону безпілотників «Фобос» 46 окремої аеромобільної Подільської бригади ДШВ ЗС України Максим з позивним «Румин» розповів про застосування БпЛА на фронті, а також свій шлях від піхотинця до оператора ударних комплексів.

Не туди влетів?

Шлях Максима у війську розпочався в серпні 2022 року. До того він жив і працював у Вінниці. Рішення піти в ТЦК та СП було не випадковим: після ракетного удару по центру міста, який забрав життя десятків людей, зокрема дітей.

«У мене самого дитина, і я зрозумів: не можна сидіти й чекати, поки прилетить на голову. Треба робити щось, аби швидше це зупинити», — пояснює «Румин».

У ТЦК на добровольця без досвіду служби подивилися скептично, але випадок звів його із представником 95 окремої десантно-штурмової бригади.

«Він поставив питання так: хочеш по-жорсткому чи по-легкому? Я відповів, що мені однаково. Ось так і опинився в навчальному центрі, а звідти за розподілом — в 46 окремій аеромобільній бригаді», — розповідає Максим.

А ось у дронарі боєць потрапив майже випадково. Під час підготовки до контрнаступу підрозділу знадобився мавікіст.

«Старшина роти підійшов і запитав, чи граюся на комп’ютері. Підтвердив, що граюсь. «Тоді ось тобі пульт і ось тобі Вова, а він тебе навчить літати на «мавіку», — почув від старшини. Відтоді й почав літати», — згадує Максим.

Але «мавік» протримався недовго. Його втратили ще під час навчань, а військовий познайомився з іншим видом дронів.

«У нас на той момент в батальйоні був розвідвзвод, де служив військовослужбовець з позивним «Ірас». На жаль, він загинув на запорізькому напрямку. У нього був пульт і маленький дрон «вупік». Ми з колегами і вирішили: навіщо нам той «мавік»? Ми хочемо FPV», — уточнює «Румин».

Доленосний випадок стався на полігоні. Максим, тренуючись на швидкісному дроні, випадково влетів у… крило машини комбата.

«Комбат це побачив, і того самого вечора командир роти наказав мені збирати речі. Ну, думаю, гаплик мені. Не туди, мабуть, влетів. Збираю речі, й наступного дня я вже у навчальному центрі вчуся на пілота FPV», — пригадує Максим.

Найжирніша ціль — танк «прорив» 

Коли він повернувся з навчання, вже почався контрнаступ. І саме там Максим уперше вразив ворога: поцілив FPV-дроном у бойову броньовану машину, яка привезла піхоту на штурм посадки.

«Найжирніше, що уражав, — танк Т-90 «прорив». Він уже стояв трохи ушкоджений. Мабуть, на міні підірвався. Але був ще живенький, і нам дали завдання його підбити. Потім це моє ураження ще у групах в соціальних мережах гуляло. А той танк тоді згорів», — розповідає боєць.

Нині Максим — заступник командира роти батальйону безпілотних систем «Фобос». Спектр засобів роти вражає: від розвідувальних «крил» до важких нічних бомберів та FPV на оптиці. І це все працює лише в комплексі.

«Наприклад, у нас є FPV, і ми працюватимемо не лише ними. Бо якщо укриття дуже міцне, то ти можеш хоч десять разів влучати FPV, але результату не буде. А один виліт бомбера дає конкретний результат. Адже FPV-дрон занесе 1,5—2 кг вибухівки. Ну, може, до 5 кг. А бомбери можуть нести десятки кілограмів», — розповідає військовий.

Загалом на безпілотники нині покладено дуже багато функцій. Важкі дрони, які спочатку позиціонувались як нічні бомбери, тепер виконують дуже багато іншої роботи, зокрема логістичні функції — так диктують сучасні умови війни.

«Передовсім це зберігає життя військовослужбовців. Адже 2026 року під’їхати до лінії бойового зіткнення на дистанцію 5 кілометрів — це лотерея. Якщо у 2023—2024 роках можна було на характері залетіти і вилетіти звідти на техніці, то тепер ні. Є така собі кіл-зона (зона смерті). Раніше вона була завширшки кілометрів 3—5, а нині в рази більша. Тому дешевше, вигідніше та безпечніше до піхотних позицій доставити щось важким дроном», — розмірковує «Румин».

Крім логістики та ударних функцій дрони активно застосовують для дистанційного мінування.

«Нещодавно завдяки дистанційній роботі вдалося зупинити ворожий штурм: дві бойові броньовані машини окупантів підірвалися на встановлених мінах. Тож мінні загородження тут були дуже ефективними. А по піхоті, яка була в цих машинах, теж відпрацьовували здебільшого дронами. Тому БпЛА працюють 24/7 всі 365 днів на рік», — розповідає Максим.

Нині «Румин» сам вже не літає. Здебільшого навчає новачків. Його філософія проста: всі мають бути універсальними солдатами. Щоб могли не лише літати, а й, наприклад, ремонтувати борт у польових умовах.

Завершуючи розмову, заступник командира роти наголошує на важливості технологічної переваги: «Штурмувати посадку ми завжди встигнемо. Але краще її просто розібрати наприклад «Вампіром». Адже це набагато безпечніше».