Недавно закінчилася трансляція четвертого (останнього) сезону турецького серіалу «Величне століття. Роксолана», який так припав до душі українцям. І не лише талановитою грою акторів, а й яскравими костюмами епохи правління султана Сулеймана Пишного. За свідченнями режисерів, на виготовлення прикрас для султани в кожній серії витрачали майже 10 тисяч доларів. Найкоштовнішими виявилися корони і діадеми, які стали невід’ємною частиною вбрання жінок султанського гарему. Проте чи носили вони їх насправді?

Перший спогад про діадему належить дружині Мурада ІІІ (онука Роксолани та султана Сулеймана) Сафіє, яка стала матір’ю (валіде) Мехмеда ІІІ. Її можна буде побачити у продовженні серіалу «Величне століття. Кьосем», другий сезон якого незабаром почнуть знімати у Туреччині.

Сафіє мала чималий вплив на державні справи у період синового правління. Вона листувалася з венеційським дожем та королевою Англії Єлизаветою І. Їй 1593 року як подарунок передала діадему з алмазами. Однак вона так і не потрапила до королеви — її прибрала до рук служниця-юдейка Естер Хандалі, через яку проходила вся кореспонденція із султанського гарему до європейських послів. Але згодом служниця одумалася і разом із другою партією подарунків від Сафіє, де також була діадема, передала Єлизаветі І викрадену прикрасу.

Доти носіння корон не було звичним для жінок султанського гарему. Свій надвисокий статус вони зазвичай підкреслювали соболиним хутром, яким оторочували верхній одяг.

Що ж за життя одягала замість корони Роксолана (Хюррем-султан)? Для відповіді на це запитання варто поглянути на портрети, де її зображено в головному уборі з назвою хотоз — у формі трапеції чи конуса, прикрашеного перлами, великими смарагдами та рубінами. До нього, як правило, кріпили шовкові накидки, якими султана мала прикривати обличчя. Докладніше про хотоз можна прочитати у моїй книжці «Роксолана: міфи та реалії».

Щодня Роксолана носила, найімовірніше, головний убір, зображений на картині невідомого майстра, що зберігається у Львівському історичному музеї. Адже на той час жінки, як і чоловіки Османської імперії, найчастіше намотували за арабською традицією тканину на голову, утворюючи щось на кшталт чалми. Її форма та розмір залежали не лише від смаків людини, а й від її соціального статусу.

Також у музеї палацу Топкапи зберігаються перенесені із гробниці Роксолани її кашбашти, тобто лляні пов’язки завширшки 4—4,5 см, гаптовані золотими, срібними та шовковими нитками, які вона надягала на голову, зав’язуючи ззаду на вузол. Довжина кожної з них не перевищувала 53 см — це розмір голови Роксолани. Отож вона була тендітною.

Мода на кашбашти походить з давніх часів, коли вінценосні особи Стародавнього Єгипту, Греції та Візантії прикрашали голови діадемами з благородних металів. Така сама назва збереглася і в османів — «дідім» (тобто діадема). Але їхні головні убори чи радше прикраси кашбашти були значно скромнішими за візантійські. Жінки, які їх носили, ще вірили, що вони рятують від головного болю, який їм завдають чоловіки.

Ще однією особливістю гардероба османських жінок були шаровари. Їх зображено на кожному малюнку чи картині з наложницями і раннього періоду — з XIII століття, і пізнього — ХХ. Їх залежно від сезону виготовляли із шовку білих, рожевих кольорів або ж бавовни. Але цей обов’язковий предмет гардероба султан не побачиш на акторках серіалу «Величне століття. Роксолана».

Попри це, вдалим виявився акцент серіальних костюмерів на кольоровій гамі вбрання Роксолани, яка після шлюбу із султаном Сулейманом полюбила пурпурні та фіолетові тони. І недарма! Адже вона знала, що саме ці кольори в часи Візантії вважали імператорськими. Імператор Феодосій II 424 року заборонив звичайним людям їх носити, заборона діяла до ІХ століття.

Саме такого кольору вбрання, яке мало назву ентарі або єлек (щось на кшталт відкритої спереду сукні, яка щільно облягала спину і сягала підлоги), зі східним орнаментом та візерунками, гаптованими золотими нитками, і глибоким декольте зазвичай одягала Роксолана. На ньому трохи нижче від талії, майже на стегнах завжди був багато оздоблений коштовним камінням, золотом або сріблом широкий ремінь — кушак. Усе це — складова вбрання султан.

Щодо прикрас — золотих каблучок, браслетів, кольє з коштовним камінням, копії яких нині можна побачити на полицях усіх ювелірних крамниць Стамбула, — то їх у Хюррем-султан теж було чимало. Проте сучасним крамарям, які продають скопійовані із серіалу «Величне століття» ювелірні вироби, варто знати, що на той час не було діамантів. Тоді використовували тільки алмази. Тож подарунка серіального султана Сулеймана для Хюррем — каблучки, обрамленої чимось схожим на діаманти, тоді не існувало.

Олександра ШУТКО
для «Урядового кур’єра»