Україна переходить до більш практичного етапу переговорів про вступ у ЄС — із чіткими пріоритетами на 2026 рік, строками виконання ключових показників та підготовкою переговорних позицій за секторальними напрямами. Подальші кроки обговорили на засіданні Міжвідомчої робочої групи з питань забезпечення переговорного процесу щодо вступу України до ЄС та адаптації національного законодавства до права Європейського Союзу. Захід відбувся під головуванням віцепрем’єр­міністра з питань європейської та євроатлантичної інтеграції України Тараса Качки. Участь у засіданні взяли представники робочої групи Ради ЄС з питань розширення (COELA), центральних органів виконавчої влади та експертного середовища. 

Заступник міністра економіки, довкілля та сільського господарства Тарас Висоцький представив стан підготовки та пріоритети імплементації норм за переговорним розділом 12 «Безпечність харчових продуктів, ветеринарна та фітосанітарна політика». Він охоплює широкий спектр питань: безпечність харчових продуктів, здоров’я рослин, благополуччя тварин, використання ГМО та система державного контролю. 

Україна вже отримала 11 ключових бенчмарків у цьому напрямі, а Національна програма передбачає 130 цілей, зокрема імплементацію 177 актів права ЄС. Серед пріоритетів — завершення гармонізації законодавства щодо благополуччя тварин, розвиток системи офіційного контролю, реформування компетентних органів та впровадження європейських підходів стосовно засобів захисту рослин. 

Заступник міністра економіки, довкілля та сільського господарства Денис Башлик представив основні позиції щодо розділу 11 «Сільське господарство та розвиток сільських територій». Цей розділ основний для інтеграції України із спільною аграрною політикою ЄС. Він передбачає створення систем управління державною підтримкою, контролю використання коштів ЄС та цифрової інфраструктури аграрної політики. 

2026 року основну увагу буде зосереджено на впровадженні Виплатної агенції, Інтегрованої системи адміністрування і контролю (ІСАК/IACS), створенні системи управління коштами ЄС, а також розвитку цифрових рішень на базі Державного аграрного реєстру. Загалом у межах розділу передбачено 46 цілей, зокрема імплементацію 67 актів acquis ЄС.

Серед основних викликів залишаються потреба у значному фінансовому ресурсі, розвиток ІТ­інфраструктури, підготовка кваліфікованих кадрів та посилення інституційної спроможності, повідомляє Мінекономіки.