Установчий саміт «Кримської платформи» — не кінець, а початок великої роботи на шляху до деокупації Криму. Надалі робота триватиме за п’ятьма основними напрямами. Ідеться про зміцнення міжнародної політики невизнання спроби анексії Криму; застосування обмежувальних заходів (санкцій); протидія порушенням прав людини; гарантування безпеки і свободи судноплавства; подолання економічних та екологічних наслідків російської окупації. Так окреслив подальшу перспективу саміту міністр закордонних справ Дмитро Кулеба.

Декларація «Кримської платформи», яку підтримали всі держави-учасниці саміту та ЄС, залишається відкритою до приєднання. І Україна активно працюватиме над залученням до «Кримської платформи» нових учасників, повідомляє пресслужба МЗС. А зобов’язання країн, зафіксовані у документі, перетворюватимуться на конкретні дії, заходи та ініціативи, запевнив урядовець.

«Це найсильніший міжнародний документ щодо Криму, ухвалений на міжнародному рівні з 2014 року, — наголосив Дмитро Кулеба. — Ми змінюємо статус жертви на статус рятівника. Саме це і є філософією нашої зовнішньої політики».