Гарантування безпеки й недопущення надмірного регуляторного тиску на бізнес — такі завдання стоять нині перед державними органами в царині відносин із підприємницьким середовищем. Таку позицію висловив  під час брифінгу в Будинку уряду «Від дерегуляції до ефективного регулювання» перший віце-прем’єр-міністр Степан Кубів.

Річ у тім, що багато регуляторних актів застосовують у нас іще з радянських часів, тому ефективність їх доволі сумнівна або ж її взагалі неможливо оцінити. Це шкодить бізнесу, економічному розвитку, сприяє корупції та зловживанням.

Ситуація зміниться на краще в разі системного перегляду регуляторного поля — слід проаналізувати потрібність і користь від окремого виду регулювання,  оцінити ефект для кожного процесу або рішення. Адже є процеси, які не можна уявити без регулювання, надто коли йдеться про безпеку, вважає урядовець.

За дорученням Степана Кубіва у чотирьох міністерствах створено робочі групи, які вивчають окремі сектори щодо ефективного регулювання. Їхня робота передбачає контакт із відповідним бізнесом чи бізнес-процесом, повідомляє прес-служба Мінекономрозвитку.

«Завдання — правильно і точно оцінити ефективність регулювання через процеси та мету регулювання, а не документи», — заявив Степан Кубів, додавши, що до системного перегляду регуляторного поля залучено Офіс ефективного регулювання (BRDO), створений при Мінекономрозвитку, в якому працюють також європейські фахівці та експерти.

Те, що системний перегляд регуляторного поля має грунтуватися на потребі, а не відбуватися за інерцією, схвалює і заступник міністра Максим Нефьодов: «Ми хочемо проаналізувати доцільність регулювання з боку держави і визначитися, яке регулювання потрібне, навіщо і який від нього ефект».

Саме для цього й залучено європейських експертів, які разом із фахівцями BRDO наступного року переглянуть понад 70 ринків для оцінки ефективності регулювання.

«Ми звітуватимемо вже не за кількістю скасованих папірців, а за якістю дерегуляційної роботи. Насамперед про те, як скоротили витрати та зберегли бізнесу кошти для реінвестування», — такого ефекту очікує Максим Нефьодов від перегляду регуляторного поля.

З недоцільністю вимірювати ефект дерегуляції за кількістю скасованих документів погоджується і голова Державної регуляторної служби Ксенія Ляпіна. А голова BRDO Олексій Гончарук нагадав, що за 25 років регуляторні правила були далекі від інтересів бізнесу й навіть стимулювали корупцію.

«Тож потрібно переходити до нових стандартів та підходів у відносинах між бізнесом і державою, де обидві сторони шукатимуть порозуміння. Ми пропонуємо не лише тактику перегляду, а й маємо зробити своєрідний «замір» для подальшого стратегічного планування на найближчі 2—3 роки», — додав Олексій Гончарук, акцентувавши на наявності політичної волі для цього, включаючи активну підтримку Мінекономрозвитку щодо процесу впровадження ефективного регулювання. А бізнесу слід навчитися довіряти регуляторові й брати участь у вдосконаленні регуляторного поля та запровадженні нових правил.

Михайло ЮРЧЕНКО
для «Урядового кур’єра»