Відповідаючи на це запитання вітчизняних журналістів, провідний фахівець з питань урядування в містах-метрополіях, експерт Ради Європи Шарлот Адан послалася не лише на найкращі європейські зразки, а й на власний досвід роботи на різних рівнях місцевої влади своєї країни — від маленького міста, громади, що об’єднувала 192 муніципалітети, графства, двох із 33 столичних районів до мерії Лондона. На її очах, а згодом і за безпосередньої участі Лондон перетворився на ефективну наднаціональну управлінську структуру — потужну метрополію з 9-мільйонним населенням, 60% якого мають право голосу.
На замовлення української сторони вона разом з колегами-експертами з Німеччини, Польщі та Італії підготувала і привезла до Києва аналітичний документ — фаховий огляд Ради Європи з питань урядування в містах-метрополіях на прикладі київського регіону та рекомендації, з чого розпочинати і як це робити доцільніше. Презентація цієї колективної праці, що відбулася в середу в колонному залі Київради, — черговий крок на шляху до створення місцевої громадської асоціації «Київська агломерація».
Ішлося про те, що європейські уряди дедалі більше усвідомлюють важливість метрополійних територій як визначальних осередків зростання національної економіки, сталого розвитку, доброго врядування та надання послуг. Призначення таких територій, як зазнають автори фахового огляду, полягає в тому, щоб забезпечувати стратегічну координацію для підвищення темпів економічного зростання, добробуту і сталого розвитку міста і прилеглих до нього територій. Делегованими функціями передусім можуть стати економічний розвиток, транспорт, просторове планування, житлова та екологічна політика, туризм, спільні служби з надзвичайних ситуацій, управління електропостачанням тощо.
Намарне зайвий раз пояснювати, як це актуально для Києва і прилеглих до нього 11 міст, восьми селищ і понад 50 сіл столичної області. Згадаймо лише так звану маятникову міграцію: до Лондона на роботу щодня приїздить майже мільйон людей, а до Києва — майже 560 тисяч, тобто понад третину жителів столичної області.
Замістяни активно користуються соціальною інфраструктурою столиці, її транспортом, адміністративними можливостями. Вони отримують тут дохід, хоч столичний бюджет наповнюють лише ті, хто працює в місті офіційно. Водночас на прилеглих територіях активно ведеться житлове будівництво, проте переважно без належної соціальної інфраструктури.
Ці та інші проблеми може і повинна розв’язати агломерація. Без неї, кажуть європейські експерти, Київ не зможе надалі розвиватися, стане економічно неконкурентоспроможним, втратить можливість поліпшити економічний, соціальний та екологічний виміри добробуту громадян.
Вочевидь, структурна реформа столиці й столичного регіону на часі. Передумови її, наголошують наші колеги з Ради Європи, — зміцнення довіри та налагодження культури співпраці між громадою столиці й громадами прилеглих територій. Певна річ, не обійтися і без відповідного закону про метрополії, який ще належить розробити й ухвалити новому складу українського парламенту.
Марія ЛАГІДНА
для «Урядового кур’єра»
Ми в Google+