Саме такими є результати опитування вразливих груп дітей та молоді, а також експертних інтерв’ю із представниками організацій, які працюють з цими дітьми. Провела їх компанія GfK Ukraine на замовлення Представництва Міжнародної організації з міграції (МОМ) в Україні за фінансування Міністерства міжнародних справ Канади.

Більшість з опитаних сказали, що чули про можливість та небезпеку бути втягнутими у тенета торгівлі людьми та знають, куди слід звертатись, аби убезпечити себе від цього в Україні та за кордоном. І все-таки через вплив соціальних обставин та оточення саме молодь може бути найбільш схильною до ризикованої поведінки. Із них 60% — хлопці, 40% — дівчата. Найімовірніше погодилися б хоч би на одну таку пропозицію хлопці 13–20 років, які перебувають в установах позбавлення волі, — 72%. А ще 53% опитаних учнів професійно-технічних навчальних закладів, та 51% безпритульних дітей 13–17 років. А ось найбільш обачливими — по 22% — виявилися 13–17-річні підлітки — вихованці дитбудинків сімейного типу й діти, які переїхали з тимчасово окупованих територій.

Найчастіше опитані діти та молодь готові погодитися працювати у населеному пункті, де вони живуть, без офіційно оформленого трудового договору (до 54%), виконувати сумнівну або незаконну роботу, яка добре оплачується (до 32%), спробувати наркотичні речовини (до 27%), піти додому або сісти в автомобіль до малознайомої людини (до 20%) тощо.

Та трапляється, що заманюють їх і за кордон. За даними МОМ, торік до України повернулися постраждалі від торгівлі людьми неповнолітні з Росії — 252 особи, Туреччини і Польщі — по 27, з ОАЕ — 21, з Молдови — 5, та по одному з Кіпру, Італії та навіть Афганістану й Гвінеї. Дітей експлуатували в різних сферах.

— Попри доволі високу загальну обізнаність опитаних дітей та молоді з проблемою торгівлі людьми, більшість із них, крім вихованців інтернатів, протягом останнього року не отримували жодної нової та актуальної інформації щодо попередження торгівлі людьми. Це свідчить про необхідність цілеспрямованої інформаційної кампанії щодо запобігання торгівлі людьми серед уразливих дітей та молоді в Україні, — зазначила Ганна Антонова, координатор Програми протидії торгівлі людьми Представництва МОМ в Україні.

Національним координатором у сфері протидії торгівлі людьми в Україні є Мінсоцполітики. 2015-го його фахівці завершили роботу над Державною програмою з протидії торгівлі людьми на 2016 — 2020 роки та подали її на затвердження до Кабміну. Міністерство також зміцнило свою координаційну роль, встановивши більш тісну та продуктивну співпрацю з правоохоронними органами і громадськими організаціями. Особливих успіхів досягнуто у посиленні ідентифікації постраждалих і встановленні їм відповідного статусу.

Фахівці також наголосили, що в цій сфері повсякчас виникають нові загрози. Як-от стрімке розширення груп ризику, а також недостатні соціально-економічні альтернативи цій небезпечній міграції. Аби протистояти цим викликам, необхідно гармонізувати вітчизняне законодавство з протидії торгівлі людьми з міжнародними стандартами та іншими законами.