Це ствердив чотириденний візит до міста над Пслом Надзвичайного і Повноважного посла Республіки Індії в Україні Маноджа Кумара Бхарті. Він побував на промислових підприємствах, зокрема АТ «Сумський завод «Насосенергомаш», ТОВ «Кусум Фарм», Торгово-промисловій палаті, Сумському державному та аграрному університетах, медичному інституті СумДУ тощо, зустрівся з індійськими студентами, які навчаються в Сумах.

Як результат окреслено конкретне коло питань, над вирішенням яких найближчим часом працюватимуть обидві сторони. Бо, за словами голови Сумської ОДА Миколи Клочка, є не просто обопільна зацікавленість, а можливості надати нового імпульсу конструктивній і взаємовигідній співпраці в різних галузях.

Сумщина та Індія — давні надійні партнери насамперед в економічній діяльності. Зокрема зовнішньоторговельний оборот Сумської області з Республікою Індія за 5 місяців 2016 року становив 8026,6 тисячі доларів і порівняно з відповідним торішнім періодом зріс у 3,6 раза, зокрема експорт — у 9 разів. Частка експорту в загальному обсязі становить 3,3%, що в 10 разів більше порівняно з показником січня-травня 2015-го. Це жири та олія, готові харчові продукти, механічне обладнання. Імпортували продукцію хімічної та пов’язаної з нею галузей промисловості, недорогоцінні метали та вироби з них, полімерні матеріали, пластмаси, каучук тощо.

Широкі обрії обіцяє співпраця у промисловості, сільському господарстві, освіті, культурі. Індія зацікавлена у виготовленні насосів, компресорів, у чому Сумщина має значний досвід. Тож у майбутньому можливі кооперація і спільні підприємства насамперед на індійській території.

У сільському господарстві перспективним видається зернобобовий напрям. Індія — величезний ринок насамперед бобових, які займають значне місце у тамтешньому щоденному харчуванні. За потреби делегація сумських аграріїв може відвідати країну і ближче ознайомитися з її потенціалом і потребами в цій культурі.

Значні ресурси в освітянській галузі. Посольство Індії пропонує українцям  Програму Indian Technical & Economic Cooperation (ITEC), у межах якої 25 різних напрямів та 65 окремих курсів терміном навчання від 2 тижнів до 3 місяців, серед яких ІТ, законо творчість тощо. При цьому індійська сторона бере на себе витрати з перельоту, навчання та проживання.

Манодж Кумар Бхарті висловив особливу зацікавленість, аби в Сумах навчалися не 27 індійських студентів, як нині, а щонайменше 500 чи навіть 1000. І хоч в Індії багато вишів, дві третини населення країни (а це понад 800 мільйонів) віком до 30 років зацікавлені у здобутті вищої освіти. Це обопільно вигідно: індійські юнаки і дівчата здобудуть професії і згодом матимуть роботу, а Суми — додаткові кошти. Адже один іноземний студент за рік витрачає в середньому 5 тисяч доларів.