Роман КИРЕЙ,
«Урядовий кур’єр»
Підземними ходами пронизана не тільки славнозвісна Умань. Як виявляється, й Лисянка колись у давнину мала ознаки фортеці з потаємними, прихованими від людського ока шляхами комунікації. Власне, раніше про це, завдяки історичним джерелам, можна було тільки здогадуватися. Останнім часом з’являються нові факти. На жаль, час і природні процеси руйнують підземелля. Тому досліджувати їх самотужки, без спеціального обладнання дуже ризиковано. Однак, незважаючи на небезпеку, «чорні копачі», серед них і заїжджі, і нині намагаються знайти у лисянських катакомбах скарби сивої давнини.
Тим часом, як пригадують місцеві краєзнавці, жителі містечка не раз проникали в підземелля. Так, ще років п’ятдесят тому на території старої районної лікарні знайдено підземний хід. Розповідають, що в ХVІІ столітті там стояв польський замок і костьол із цвинтарем, від яких йшли підземні ходи до інших споруд та попід річкою за місто. Одна з виявлених підземних споруд має високу дугоподібну стелю обкладену цеглою, приблизно у півтора рази більшою, ніж теперішня. Лабіринт мав різні відгалуження від головного ходу. Знайдені у підземеллі предмети зберігаються у місцевому краєзнавчого музеї.
Перекази старожилів, дослідження обвалів, що з’являються то тут, то там під час нинішніх земляних робіт, дають підстави твердити, що підземні лабіринти Лисянки починалися з центру містечка. Вони були достатньо великих розмірів, тут люди ховалися від різноманітних нападників, зберігали матеріальні цінності. Пізніше входи до них замурували або засипали землею, аби шукачі пригод не травмувалися.
Вже багато десятиліть відомо, що велика мережа підземель розгалужена під Каневом, Холодним Яром, Жашковом, Смілою, Уманню. Останнім часом відомостей про підземні ходи додали Монастирище, Катеринопіль, Тальне. Як стверджують дослідники, у всій Україні, мабуть, не знайдеться іншої області, так густо вкритої підземними комунікаціями минулих віків, як Черкащина.
Ми в Google+