Тернопільська міська рада затвердила положення про присудження премії імені Володимира Лучаківського. В обласному центрі є вулиця Володимира Лучаківського, йому кілька років тому відкрили барельєф. Премію призначатимуть за добрі справи для обласного центру в таких номінаціях: «Майбутнє створюється сьогодні», «Формування позитивного іміджу міста» та «Культурно-мистецькі, наукові й інноваційні досягнення». Обсяг винагороди становитиме 10 тисяч гривень. Вручатимуть її щорічно у грудні до Дня місцевого самовряду­вання. Кандидатури на здобуття премії імені Володимира Лучаківського подаватимуть керівники установ, підприємств та організацій, вищих навчальних закладів Тернополя, засобів масової інформації, а також громадських організацій та галузевих спілок.

Володимир Лучаківський жив і працював у час, коли Галичина входила до складу Австро-Угорської імперії. Він 24-річним був у Тернополі єдиним адвокатом-українцем. 1896-го обіймав посаду бургомістра і ввійшов в історію як перший міський посадник українського походження. Саме за його керівництва в місті вперше взялися облаштовувати електричне освітлення вулиць, будувати телеграф, каналізацію, водогін, впорядковувати парки, зводити храми. Відкрили також першу українську гім­назію. Він долучився до створення в Тернополі кількох українських товариств. Плідною була літературна діяльність В. Лучаківського. Він написав чимало комедій, оповідань, поетичних і гумористичних творів, переклав українською майже 20 п’єс німецьких і польських авторів, які знайшли сценічне втілення в театрі «Руська бесіда». Як правник переклав з німецької «Карний закон».