Заступник міністра охорони здоров’я з питань цифрового розвитку, цифрових трансформацій і цифровізації Ярослав Кучер визнає, що електронна система охорони здоров’я повільно працює і лікарі відчувають це. «eHealth наразі активно наповнюється даними. Щогодини в систему надходить майже 2,5 мільйона запитів. Це значні навантаження для нової системи, яка впроваджувалася в абсолютно авральному темпі без концепції та конкретного плану щодо архітектури та розвитку системи. Ми знаємо про це і знаємо, що з цим робити», – заявив він під час онлайн брифінгу.

За його словами, насамперед, аби система більш-менш нормально функціонувала, слід збільшити фінансування на хмарне середовище, яке заклали досить мале. Був закладений бюджет у 9 мільйонів гривень за потреби 28,8 мільйона. «Керівництво датацентру, де розміщено eHealth та багато інших державний сервісів, разом з МОЗ опрацьовують процедури (відстрочка, гарантійні листи МОЗ тощо), як не чекаючи перерахування коштів на рахунок датацентру збільшити ресурс Національній службі здоров’я – включити додаткові потужності в мережу – підключити нові сервери», – уточнив Ярослав Кучер.

Заступник міністра також закликав усіх партнерів, донорів, експертів, які брали участь у розробці системи, та всіх нових зацікавлених експертів долучатися до напрацювання плану розвитку системи. Він вважає, що на це вистачить місяця, щоб потім піти по нормальному плану розвитку. Водночас, він не відкидає, що й раніше експерти напрацьовували правильні речі, які МОЗ не ігноруватиме.

Водночас Ярослав Кучер каже, що йому не подобається, коли держава повністю залежить від донорів. «Ми цінуємо допомогу наших партнерів, завдяки яким дуже багато зроблено в нашій державі, але система повинна розвиватися в тому числі і за державні кошти, система має заробляти ці кошти. Маємо чудовий приклад із впровадженням системи ProZorro, яка впроваджувалася теж досить важко, було дуже багато критики, але всі на неї перейшли і працюють. Система вийшла на певну самоокупність, адже учасники ринку закупівель платять майданчикам за розміщення заявок. Хочемо зробити так і з eHealth. Треба законодавчо прописати процес монетизації. Щоб ДП «Електронне здоров’я» частково не залежало від бюджетних коштів, щоб воно могло тримати персонал у штаті, закладалися певні кошти на розвиток. Це покращить стабільність системи. Ми над цим активно працюємо і найближчим часом озвучимо як це буде відбуватися», – пообіцяв заступник міністра.

Загалом електронна система охорони здоров'я eHealth – українська інформаційно-телекомунікаційна система, що забезпечує автоматизацію ведення обліку медичних послуг та управління медичною інформацією в електронному вигляді. До її складу входять центральна база даних та медичні інформаційні системи, між якими забезпечено автоматичний обмін даними через відкритий програмний інтерфейс. Функціонування системи забезпечується Національною службою здоров’я України. Упровадження проєкту стало можливим завдяки підтримці проєкту USAID «HIV Reform in Action», який здійснюється Deloitte (США), проєкту USAID «RESPECT», Глобального фонду з боротьби зі СНІДом, туберкульозом і малярією, проєкту EDGE за сприяння уряду Канади та інших організацій. Європейські експерти визнали українську модель eHealth зразком для наслідування у всьому світі.

Ярослав Кучер повідомив, що великі країни, зокрема Японія, вкрай зацікавлені в досвіді України щодо впровадження eHealth. «Уже є попередні домовленості щодо майбутньої матеріально-технічної допомоги, щодо стажування наших лікарів за програмами обміну в Японії. Тобто ця країна прийшла з конкретними пропозиціями, які наразі МОЗ оформлює в документальному порядку», – зазначив заступник міністра.

Відділ новин
«Урядового кур’єра»