Хоч 16 березня росію виключили зі складу Ради Європи через воєнне вторгнення в Україну, ПАРЄ продовжує стежити за ситуацією із правами людини в цій країні. Під час сесійного засідання у Страсбурзі асамблея провела об’єднані дебати та одностайно проголосувала за резолюції «Необхідність відновлення прав людини та верховенства права в регіоні Північного Кавказу» та «Політичні в’язні в російській федерації».

В обох документах ПАРЄ констатує стрімке погіршення ситуації із правами людини в рф. Так, «модель систематичних репресій, яку чинна російська влада застосовує проти всіх опонентів», жахає депутатів ПАРЄ. А в резолюції про ситуацію на Північному Кавказі йдеться, що в регіоні «переважає атмосфера безкарності за серйозні порушення прав людини, які скоїли представники регіональної та федеральної влади».

Парламентська асамблея Ради Європи із жалем зазначає, що з 2010 року, коли було ухвалено першу резолюцію про порушення прав людини на Північному Кавказі, ситуація в регіоні не поліпшилася.

«Журналісти, правозахисники, представники ЛГБТ-спільноти, жінки, які відмовляються дотримуватися традиційних цінностей, і кожен, хто протистоїть авторитарному правлінню, ризикує, що його переслідуватимуть, катуватимуть і навіть можуть позбавити життя, бо висловлює власну думку, або просто за те, що живе так, як хоче сам», — йдеться в резолюції. Асамблея зазначає, що такі люди та їхні родичі «не почуваються в безпеці ні на Північному Кавказі, ні будь-де в рф, ні навіть за кордоном».

Депутати ПАРЄ стурбовані тим, що численних випадків порушень прав людини, задокументованих у попередніх доповідях асамблеї, російські правоохоронці не розслідували. Тим часом повідомлення «з достовірних джерел» про викрадення, тортури, жорстоке поводження, насильницькі зникнення, позасудові страти та інші серйозні порушення прав людини, що відбуваються в регіоні, надходять, ідеться в резолюції. ПАРЄ закликала країни-члени РЄ з увагою ставитися до запитів про надання політичного притулку російським громадянам з Північного Кавказу, особливо представникам вразливих груп.

У резолюції, присвяченій проблемам політв’язнів у росії, депутати асамблеї зазначають, що вони «зумовлені структурними та системними причинами, які лише поглиблювалися протягом багатьох років ухваленням обмежувальних законів, зокрема під час агресивної війни проти України, що триває». Асамблея нагадує, що Європейський суд з прав людини ухвалив численні рішення у справах, у яких російську владу звинувачували в незаконних затриманнях опозиційних політиків та активістів, але москва їх так і не виконала.

Асамблея закликала владу рф «негайно звільнити мерів українських міст, місцевих активістів, волонтерів і журналістів, яких викрали або затримали російські війська під час війни на тимчасово окупованих територіях України».

Під час дебатів німецький депутат від групи соціалістів Франк Швабе зазначив, що порушення прав людини, які фіксують на Північному Кавказі, «поширилися звідти в анексований Крим, невизнані «ДНР-ЛНР», а тепер і на українські території, що опинилися під тимчасовою окупацією в ході нинішнього російського вторгнення». Франк Швабе вважає «невипадковим те, що главу Чечні кадирова та його жорстоких кадировців залучили до війни з Україною».

Депутат нагадав, що росія залишається учасником Європейської конвенції про захист прав людини до 16 вересня, «і хоч би що там вирішила держдума рф, норми конвенції все ще залишаються для неї обов’язковими. Звичайно, у нас немає ілюзій щодо того, що росія їх виконуватиме».

Атмосфера страху та переслідування опозиції — це головні умови для існування авторитарного режиму, заявила депутатка-соціалістка від Ісландії Суна Еварсдоттір. Вона впевнена, що «знищення антивоєнних рухів та опозиції всередині росії» дали можливість володимиру путіну «почати цю вбивчу війну».

«Політичне придушення всередині країни породжує зовнішню агресію», — переконана Суна Еварсдоттір. Тому вона закликає притягти до відповіді представників російської влади, причетних до переслідування політичних опонентів й усіма можливими способами підтримувати громадянське суспільство в рф.