Цими вихідними у словацькому місті Кошице 93-й раз розпочнеться Міжнародний марафон миру. Цей марафон особливий — найстаріший європейський і другий у світі. Уперше спортсмени вийшли на старт у 1924 році. За всю історію цього марафону його лише двічі скасовували: у 1938-му та 1940-му.

Кожен бігун вважає за честь узяти участь у Міжнародному марафоні миру. Хто не впевнений у своїх силах, бігтиме в мінімарафоні (4,2 кілометра). Є спеціальні категорії: сімейний і дитячий. У будь-якому разі, бурхливу підтримку вболівальників усім учасникам буде забезпечено, адже в Кошице це справжнє свято, якого чекають цілий рік.

— У юності я жив у Кошице і пам’ятаю відчуття, коли в першу неділю жовтня ми ходили вболівати за марафонців. Традиції цього спортивного свята збереглися досі, — каже Надзвичайний і Повноважний посол Словацької Республіки в Україні Марек Шафін. — Традиційно в марафоні перемагали африканські спортсмени, але, можливо, в цьому році українська команда змінить ситуацію. Ми теж сподіваємося, що наші спортсмени здобудуть перемогу, до того ж у марафоні їх буде більш як 100.

Цього року в марафоні беруть участь ветерани АТО. Вони бігтимуть марафон, напівмарафон і мінімарафон. Очолить команду із 12 ветеранів уповноважений Президента України з питань реабілітації учасників бойових дій Вадим Свириденко. Він розповідає, що почав нове життя після важкого поранення, коли під Дебальцевим утратив руку. Відновився через спорт і став реалізовувати програму спортивної реабілітації для воїнів.

— Проводимо тренування, і дедалі більше хлопців до нас приєднується. Важливо, що нині є змога застосовувати спортивні протези. Наші хлопці — не професійні спортсмени. І головне — не перемога в марафоні, а перемога над собою. Усі ми брали участь у бойових діях під Іловайськом, Дебальцевим, у донецькому аеропорту, зазнали поранень, у декого в тілі ще залишились осколки. Ми пройдемо дистанції 42 і 21 кілометр та 4200 метрів залежно від наших фізичних можливостей, — каже Вадим Свириденко. — На Міжнародному марафоні миру прагнемо привернути увагу до того, що війна в Україні ще триває. Біжимо заради миру, цінностей людського життя.

Іванна КУРОВЕЦЬ
для «Урядового кур’єра»