У Європарламенті пропонують запровадити для України, Грузії та Молдови Стратегію трійки 2030, щоб допомогти цим найуспішнішим країнам «Східного партнерства» продовжувати євроінтеграційний шлях. Цю пропозицію під час першого засідання Форуму східного сусідства ЄС презентував литовський євродепутат Андрюс Кубілюс.

«Східне партнерство» — формат, який було створено за ініціативи Польщі та Швеції у 2009 році, щоб дати змогу Азербайджану, Білорусі, Вірменії, Грузії, Молдові та Україні якнайбільше наблизитися до Євросоюзу. Відтоді шляхи цих шести країн розійшлися. Бажання лідерів Азербайджану та Білорусі утриматися у владі спричинило критику від Брюсселя на адресу Баку й Мінська щодо порушень прав людини та засад демократії.

У 2014 році Вірменія під тиском Москви оголосила про призупинення переговорів щодо укладення угоди про асоціацію з ЄС. І лише Україна, Грузія та Молдова попри те, що Москва застосувала проти них найпотужніші методи тиску, включно зі збройною агресією, не відмовилися від євроінтеграційного курсу. Ці три країни підписали угоди про асоціацію з ЄС і змогли виконати необхідні критерії для запровадження безвізового режиму. Тому, вважає Андрюс Кубілюс, вони заслужили, щоб Євросоюз створив їм більше можливостей для зближення з цивілізованим світом.

«Нині ми опинилися у критично важливій точці, коли маємо запровадити додаткові довгострокові інструменти у нашій стратегії й допомогти трьом країнам, які мають асоціацію з ЄС, підтримати їхню мотивацію та імпульс до реформ на наступне десятиліття, до 2030 року», — заявив євродепутат.

Стратегія трійки 2030 і має стати тим інструментом, який мотивуватиме владу й громадян в Україні, Грузії та Молдові продовжувати «болючі, але необхідні реформи». Втілювати цю стратегію в життя мають інституції ЄС і ті держави-члени Євросоюзу, які виявлять бажання долучитися до цієї ініціативи. Стратегія трійки 2030 має на меті привабити більше інвестицій в Україну, Грузію та Молдову, зокрема на реалізацію великих інфраструктурних проєктів.

Андрюс Кубілюс зазначив, що під час складних процесів приєднання до ЄС, які переживали Польща та Литва, громадян цих держав «дуже мотивувала перспектива вступу їхніх країн до ЄС». Тому, на його думку, співпраця в ме­жах Стратегії трійки 2030 має функціонувати за принципом «більше за більше».

Стратегію трійки 2030 схвалюють у Єврокомісії, бо розуміють, що три країни «Східного партнерства» справді показали ліпші результати, проте обіцянок про втілення у життя цієї ініціативи не дають.

«Зрозуміле бажання винагородити «найліпших друзів», проте «Східне партнерство» необхідно зберегти як єдину спільну програму», — заявив під час виступу на форумі директор з питань Росії, «Східного партнерства», Центральної Азії та ОБСЄ Європейської служби зовнішньої дії Люк Девінь. Він висловив сумнів, що пропозиція розділити країни «Східного партнерства» знайде підтримку серед усіх країн-членів ЄС.

Керівник генерального директорату Єврокомісії з політики сусідства Крістіан Даніель­сон зауважив, що, попри успіхи, всім шістьом країнам «Східного партнерства» слід продовжувати копітку роботу над реформами в галузях економіки, посилення верховенства права, боротьби з корупцією та вдосконалення судової системи.