Про це в інтерв’ю «Урядовому кур’єру» розповів заслужений лікар України полковник медичної служби Ростислав ГИБАЛО.

— Військових хірургів не так багато в Україні. Тому на початку війни закрити всі точки на сході, при цьому не оголивши військових центрів і госпіталів у тилу, було неможливо. За мобілізацією призивали цивільних лікарів, які проходили тримісячні курси на полігоні --здобували знання з військово-польової хірургії, з тактичної медицини. І лише потім їх розподіляли по військових польових госпіталях чи медичних ротах. У польових госпіталях працювали мобілізовані і штатні офіцери військово-медичної служби — спільна робота збагатила знання і досвід тих і тих.

Будь-яка війна, на жаль, — це поштовх до розвитку хірургії, травматології, терапії. З часом з’являються нові препарати, нові методики лікування, операцій, витратні матеріали, апарати для електрохірургії, спеціалізованої хірургії. Під час військових дій новинки проходять апробацію з коліс, із них обирають найдієвіші. Нині вітчизняні травматологи вважаються найдосвідченішими у Європі в лікуванні бойових ран. Вони уміло застосовують вакуумну терапію, ультразвукову кавітацію, а сучасні методики, які застосовували в цивільній медицині, вдало впровадили в практику військово-польової хірургії. Наші травматологи брали участь у двох міжнародних конгресах із травматології. Їхні лекції було присвячено лікуванню бойової травми. Презентуємо власний український досвід для європейських колег, досвід лікування, виходжування, застосування сучасних методик, реконструктивних операцій. Доповіді були справді успішними, —зауважив військовий медик.