Раніше яка то радість була малечі, коли тато приносив додому гостинці від зайчика. Пригощаючи цукерками або пряниками, він  зауважував: «Ішов я полем, а назустріч мені — зайчик. Дав він мені ці гостинці і сказав, щоб вам  приніс». Та нині солодощі, мабуть, вже втратили значення заохочувальне, а також розвитку уяви. Малеча тепер така розвинена, що скаже, в якому магазині «росте» саме та цукерка, яка  найбільш смакує.

А ось добра традиція зимою дбати про диких птахів і тварин збереглася. Наприклад, у центральному парку Вінниці небайдужі розвісили багато годівниць: голуби, синички та інші міські птахи знаходять у цих «будиночках» для себе щось смачненьке.

Відчувають турботу й мешканці лісів. Державні підприємства лісового господарства Вінниччини своєчасно заготовили чимало гіллячкового корму, 304 тонни сіна, 173 тонни буряків, 161 тонну концкормів і в ці холодні зимові дні підгодовують диких тварин. Залюбки дорослим у цьому допомагають  учнівські лісництва.  Наприклад, юні лісівники Грижинецької школи Тиврівського району зі своїми наставниками лісничим Гніваньского лісництва Василем Шаравським та вчителем біології Віталієм Поворознюком зробили  годівниці для птахів і косуль, в які вже вивезли понад 100 кормових віників та розставили солонці. Також діти приносять із дому різноманітні ласощі для пернатих друзів.

Ліс навчає бути небайдужим і дає людині багато благ. Він — легені планети, місце відпочинку і натхнення. Він дає змогу мати затишні будинки, це відновлювальне джерело енергії. А тому нинішнього року на Вінниччині планують посадити 400 гектарів нових лісів, що майже вп’ятеро більше від показника минулого року. «Раніше була складна процедура оформ лення земельних ділянок під ліс. Нам вдалося змінити ситуацію, і за три тижні цього  року управлінню лісового та мисливського господарства у Вінницькій області вже виділено 17 гектарів землі під нові ліси», — зазначив перший заступник голови облдержадміністрації Андрій Гижко.