СТАТИСТИКА. В Україні обсяг ринку громадського харчування за останні шість років збільшився з 12,3 млрд до 28,4 млрд гривень, свідчать дані компанії Ресторанний консалтинг, передає ТСН.

При цьому, за даними фахівців компанії Pro-Consulting, тільки за 2012 рік кількість закладів збільшилася на 13% порівняно з 2011-м, досягнувши майже 900. Експерти пов'язують таке пожвавлення з високою рентабельністю даного бізнесу – 30-35% в рік, що набагато вище, ніж в ЄС з 10-15%, пише «Кореспондент».

Прибутковості ресторанного бізнесу в Україні сприяють чималі ресторанні «націнки» при досить дешевих продуктах, а також падіння вартості підходящої під заклад нерухомості.

Між тим точок громадського харчування в Україні в порівнянні з США і Європою поки що недостатньо. Так, наприклад, в західному ресторані на одне місце припадає вісім жителів країни, а в Україні – 35 осіб.

Експерти все ж таки зазначають, що вітчизняна ресторанна культура подає надії на поліпшення сервісу, і каталізатором послужило Євро-2012, напередодні якого бізнес інвестував в нові точки громадського харчування. «Сьогодні стає все більше людей, які вважають, що власний ресторан створює їм незвичайний імідж, тому вкладають в це кошти, – визнає тенденцію Ольга Насонова, директор компанії Ресторанний консалтинг. – А серед українців стає популярно харчуватися в ресторанах не тільки на свята».

При цьому експерти вказують на динаміку розвитку середнього сегмента, який досяг уже 40% київського ринку громадського харчування (12% і 48% займають відповідно елітний та нижчий класи). Пояснюється це тим, що середній рівень інвестицій в такий ресторан істотно нижчий, ніж у люксовий, – $ 350 тис. проти $ 1,5 млн – отже, ризики меншы. Крім того, аудиторія для таких закладів набагато ширша, а значить, простіше завоювати клієнта.

З іншого боку, ніша ресторанів для багатих в Україні майже заповнена. «Такий проект стане успішним, якщо власник може чимось привернути аудиторію, здивувати, – каже Насонова. – А заклади без оригінальної концепції, але з високими цінами приречені на провал».

Також близький до насичення і сегмент пивних барів – вони масово відкривалися напередодні Євро-2012. Легкість освоєння цього напряму, за словами експертів пов'язана з тим, що для пивбару не потрібно створювати спеціальну кухню.

Згідно з розрахунками Насонової, найбільшою популярністю серед українців користуються італійська та українська кухні. На їхню частку припадає відповідно 20% і 15% всіх ресторанів в Україні, причому серед азіатських закладів переважають японські.

У той же час, незважаючи на зміни на краще, українські ресторани поки відрізняють високі ціни в поєднанні з поганим обслуговуванням.

За спостереженням автора блогу про їжу Helen's Cooking Олени Коваль, яка довгий час жила в США, страви в американському громадському харчуванні за вартістю можна прирівняти до вітчизняних, однак порції там у кілька разів більші, а от перекусити в чеських, польських і болгарських ресторанах можна на 20% дешевше.

При цьому якщо в столиці ще можна знайти заклади, які по сервісу і якості їжі не поступляться європейським, то в провінції – досі СРСР. «[Обслуговують] повільно, грубо, можуть кидати меню на стіл», – характеризує Насонова роботу офіціанток в дрібних містах.

Лаври першості за рівнем розвитку ресторанного бізнесу експерти віддають Львову, де на один заклад припадає 1,6 тис. жителів, тоді як у Києві - 2,5 тис. Однак і столиця Галичини опиниться в хвості, якщо її помістити в рейтинг європейських, американських і азіатських міст.

У той же час український заклад громадського харчування б'є рекорд за прибутковістю та середнім строком окупності: два – два з половиною роки проти п'яти років у Європі. Експерти пов'язують це не лише з тим, що майже всі офіціанти і кухарі отримують зарплату в конверті, але з тим, що їх заробітки в рази нижчі європейських.

Варто зазначити, що експерти не сумніваються в подальшому зростанні вітчизняного ринку, так само як і в тому, що в ньому буде збільшуватися частка демократичного сегменту. На їхню думку, велике майбутнє чекає кав'ярні та паби, які з часом стануть більш концептуальними і якісними.