Старовинну дорогу, яку, швидше за все, використовували паломники, коли вони приходили на богослужіння на Храмову гору, було виявлена в «місті Давида» в національному парку Єрусалимських стін.

У новому дослідженні, опублікованому в журналі Інституту археології Університету Тель-Авів, дослідники Ізраїльського управління антикваріату знайшли понад 100 монет під бруківкою, що датують вулицю приблизно 31 роком нашої ери. Знахідка свідчить про те, що вулицю було замовлено і збудовано Понтієм Пилатом.

Після шести років археологічних розкопок, дослідники ізраїльського управління старожитностей та університету Тель-Авіва виявили 220-метрову ділянку старовинної вулиці, яку вперше виявили британські археологи в 1894 році. Дорога сходами піднімається з басейну Сілоам на півдні до Храмової гори.

Обидві пам’ятки надзвичайно вагомі для послідовників іудаїзму та християнства. Храмовій горі, розташованій у межах Старого міста Єрусалиму, поклоняють як святому місцю тисячі років. Під час будівництва цієї вулиці Ісус Христос вилікував сліпоту людини, пославши її митися в басейні Сілоам.

Під час розкопок археологи виявили понад 100 монет, захованих під бруківкою. Останні монети були датовані між 17 і 31 роками н.е.

«Дослідження з використанням монет дуже точні», – каже д-р Дональд Т. Аріель, археолог та експерт з монет із Ізраїльського управління антикваріату та один із співавторів статті. «Оскільки деякі монети мають рік, коли їх викарбували, це означає, що якщо монета з датою 30 року н.е. і її знайшли під вулицею, це означає, що цю вулицю збудували в тому ж році, коли викарбували монету, або пізніше 30року н.е.

«Однак наше дослідження йде далі, оскільки статистично монети, викарбувані через 10 років, є найпоширенішими монетами в Єрусалимі, тому відсутність їх під вулицею означає, що вулиця була побудована до їх появи, іншими словами лише за часів правління Пилата».

Вулицю довжиною 600 метрів і шириною майже 8 метрів вимостили великими кам'яними плитами, як це було прийнято на всій території Римської імперії. За підрахунками вчених, для будівництва цієї дороги було використано майже 10 000 тонн видобутої вапнякової скелі.

Ця вулиця пов'язувала два найважливіші місця Єрусалиму – басейн Сілоаму та Храмову гору. Тому вчені вважають, що вулиця діяла як маршрут для паломників.

«Якби це була проста доріжка, яка з'єднувала точку А з точкою Б, не було б необхідності будувати таку грандіозну вулицю», – кажуть доктор Джо Узіель і Моран Хагбі, археологи Ізраїльського управління антикваріату, співавтори дослідження. «За мінімального значення дорога мала 8 метрів в ширину. Це в поєднанні з її тонко різьбленим каменем, тротуаром та ступінчастим подіумом уздовж вулиці, все це свідчить про те, що це була особлива вулиця».

Орест ГОРЯНСЬКИЙ
для «Урядового кур’єра»