Голова Представництва Євросоюзу Г’ю Мінгареллі погодився донести аргументацію української влади щодо статті 7 Закону «Про освіту» до Єврокомісії та Європарламенту. Про це він заявив під час зустрічі з міністром освіти і науки Лілією Гриневич.

Питання імплементації мовної статті Закону «Про освіту» узгоджуватиметься у двосторонніх перемовинах із представниками національних меншин. «Наша позиція така: в дошкільних закладах та початковій школі навчання здійснюватимуть рідною мовою, з 5 класу починає поступово збільшуватися відсоток предметів, що вивчають українською, а у старшій школі 60% вивчатимуть державною мовою», — вкотре пояснила Лілія Гриневич. За її словами, Київ сподівається на позитивний висновок Венеціанської комісії, оскільки з правової точки зору текст мовної статті Закону «Про освіту» повністю відповідає як нашому законодавству, так і нашим міжнародним зобов’язанням.

«У законі закладено реальні можливості для того, щоб діти повноцінно володіли як державною, так і рідною мовами», — наголосила міністр. Вона зауважила, що текст закону ґрунтується на європейських цінностях та визначає структуру освіти, яка узгоджується зі структурою, що функціонує у країнах ЄС.

Г’ю Мінгареллі зазначив, що зрозумів аргументацію української сторони, і пообіцяв донести її до Брюсселя, повідомляє прес-служба МОН. Він також висловив жаль, що ситуація довкола нового освітнього закону України дійшла до дипломатичного скандалу.

Лілія Гриневич провела зустріч з польською колегою Анною Залевською. Міністр наголосила, що Київ і Варшава працюють над текстом декларації, яку заплановано підписати найближчим часом, у котрій буде прописано основні напрями імплементації мовної статті Закону «Про освіту» для українських шкіл, де навчання ведуть польською мовою.

«Розуміємо важливість для України утвердження української мови як державної, у Польщі ми також багато уваги приділяємо розвитку нашої мови», — вказала глава польського Міносвіти. Вона зауважила, що Варшаву не влаштовує пункт 4 статті 7 закону, де йдеться, що деякі предмети можуть вивчати мовами Європейського Союзу. «Але слово «можуть» — це не гарантія», — вважає міністр.

Загальність статті 7 пояснюється тим, що закон про освіту базовий, і докладніші формулювання буде прописано в профільному законі «Про загальну середню освіту», а також у підзаконних актах Кабінету Міністрів України, пояснила колезі Лілія Гриневич. «На роботу над цими документами потрібен час, але ми від самого початку декларували готовність виписати шлях імплементації освітнього закону в двосторонніх документах між країнами», — додала вона. За її інформацією, 5 українських шкіл, де навчання ведуть польською мовою, уже навчаються за моделлю, яку пропонує українська сторона для імплементації. І таке навчання дає результати. Попри те що польською в Україні навчаються 1785 учнів, у 2017 році лише п’ятеро складало ЗНО польською мовою. З них лише одна особа не подолала порога «склав/не склав» з української мови. 

Оксана КРАМАРЧУК
для «Урядового кур’єра»