Сірі вовки могли не пережити останній льодовиковий період, і приєднатися до вимерлої 11,7 тисяч років тому мегафауни, але ці тварини змогли змінити тип харчування, і пристосуватися до нових умов виживання. Дослідження на цю тему опублікував портал Phys.Org.

Дослідники з Канадського музею природи, групу яких очолив палеонтолог Даніель Фрейзер, встановили, що сірі вовки змогли адаптуватися до суворих умов льодовикового періоду, переключившись з коней, на яких вони полювали в плейстоцені, на північних оленів і лосів. Вчені вивчили історію еволюції сірих вовків за наявними палеонтологічними відомостями.

«Коли клімат Землі змінювався за часів останнього льодовикового періоду, біологічне різноманіття планети було порушено. Вимерло багато представників так званої мегафауни, але сірі вовки змогли вижити, проявивши чудеса адаптації. Гнучка дієта цих тварин зіграла вирішальну роль у їх виживанні», – розповідає Фрейзер, додаючи, що вовки протягом тисяч років переходили від степових екосистем до північних лісах, і цей факт в результаті визначив долю виду.

Родичі сірих вовків – жахливі вовки (Canis dirus), що жили в епоху плейстоцену (вона завершилася 12 тисяч років тому), не пережили льодовиковий період, тому що не змогли перейти на іншу здобич. Жахливі вовки вимерли в результаті скорочення поголів'я великих бізонів і коней, які були їх звичайною здобиччю.

Орест ГОРЯНСЬКИЙ
для «Урядового кур’єра»