В Ужгороді сесія Закарпатської обласної ради 26 вересня супроводжувалася гудками і плакатами, які підняли над головами сотні пікетувальників. Одні прийшли на площу Народну, щоб не дозволити прийняти рішення про перенесення обласного військового шпиталю, стоматологічної поліклініки та станції переливання крові з історичного центру на околицю в не готове до приймання медустанов приміщення, інші мали на меті протистояти примусовому долученню своїх сіл до територіальної громади Ужгорода.

Проти виведення медустанов із центру міста на окраїну виступили насамперед учасники бойових дій на сході країни, які вважають такий крок зневагою до себе. Це може ускладнити лікування і реабілітацію підточеного війною їхнього здоров’я, адже приміщення не підготовлене, добиратися до нього складно.

У працівників станції переливання крові були власні аргументи: в час, коли донорської крові гостро не вистачає, переносити їхній медзаклад далеко від центру означає ще більш ускладнити спілкування з потенційними донорами. Врешті-решт депутати не внесли питання в порядок денний.

Тож головною інтригою сесії залишалося друге питання: чи буде затверджено перспективний план формування територіальних громад, без якого область не могла активізувати формування нових ОТГ, поставити їх на потік. До слова, край за Карпатами роками залишався єдиним, у якому не було ухвалено такого плану і де кількість ОТГ досі залишалася мінімальною — всього шість.

Депутати впоралися і з цим завданням. Завдяки тому, що його ретельно опрацювала депутатська комісія, бурхливих дискусій не виникло. Тож відповідно до перспективного плану, на Закарпатті буде створено 56 територіальних громад.