Сьогодні ми спілкуємося з Оленою Слободян, завідувачкою поліклінічного відділення з денним стаціонаром, керівницею консультативно-діагностичного Центру КНП «Вінницька обласна психоневрологічна лікарня ім. акад. О. І. Ющенка». Олена Борисівна має 35 років лікарського стажу та працює психіатром, а також очолює ЛКК у своєму закладі. Про це повідомляє пресцентр МОЗ.

Перехід до нової моделі: перші враження та виклики

«Реформа – це рух уперед, розвиток і очищення системи. Вона має привести до створення надійної та якісної системи оцінювання станів та розладів із чіткими критеріями та алгоритмами дій, які враховують нозологічні особливості.

Наш заклад поступово виконував усі настанови та документи: лікарі вивчали нормативні акти, брали участь у навчальних вебінарах. Було створено три експертні команди, прийнято 99 паперових справ із МСЕК, обладнано приміщення для проведення засідань експертних команд.

Найбільший виклик для мене – це стислі терміни реформування. Ця реформа внесла зміни в систему оцінювання потреб людей з обмеженими можливостями, і перехідного періоду для лікарів не було.

Перші оцінювання виявили технічні проблеми. Зокрема, це необхідність оцифровувати інформацію з паперових носіїв, що міститься на паперових носіях та використовувалась МСЕК для встановлення групи інвалідності при винесенні рішення за критеріями оцінки стану пацієнта».

Що змінилося для пацієнтів?

«До позитивних змін можна віднести цифровізацію процесу: лікар самостійно направляє документи до експертної команди без паперових довідок і посередників, що пришвидшує прийняття рішень і працює на користь пацієнта.

Проте короткі терміни впровадження суттєво вплинули на підготовку лікарів. Вони опинилися перед необхідністю швидко адаптуватися до нової системи, не маючи права на помилку. Принципова різниця між старою та новою моделлю – це прозорість процесу проходження оцінювання та співпраця фахівців на всіх його етапах».

Які аспекти потребують удосконалення?

«Найперше – продовження спеціальної підготовки для лікарів-експертів. Щодо закладів охорони здоров’я, залишається відкритим питання фінансування експертних команд. Достатнє технічне та матеріальне забезпечення не лише полегшить роботу фахівців, а й покращить умови для пацієнтів під час оцінювання.

Реформа має сформувати нові стандарти для прозорого та неупередженого забезпечення потреб людей з інвалідністю. Важливою зміною є можливість самостійно обирати лікаря та заклад для оцінювання».

Про щоденну роботу та професійні виклики

«Я здійснюю амбулаторний прийом пацієнтів із різними психічними розладами, які часто потребують комплексного підходу. Призначаю лікування в амбулаторних умовах або скеровую пацієнтів на стаціонарне лікування. Крім цього, очолюю ЛКК та виконую адміністративну роботу.

До початку засідань експертної команди аналізую справи та документацію, після – планую наступні засідання та розподіляю навантаження між членами команди.

Щодня доводиться зіштовхуватися з відчаєм. До мене приходять люди, які втратили рідних, дім, змушені кардинально змінювати життя через війну. Якщо вдається допомогти їм знайти сенс життя, рухатися далі, полегшити страждання – це вже великий крок до порятунку».

Робота та особисте життя

«Мій щомісячний робочий графік – не менше 152 годин, хоча реальні навантаження часто виходять за ці межі.

Окрім професійної діяльності, я маю родину, яка є для мене важливою опорою. Попри значний рівень навантаження, намагаюся знаходити час для близьких».

Олена Слободян щодня працює з пацієнтами. Як і багато її колег, вона стикається з викликами, що потребують часу, зусиль та адаптації. Її досвід підтверджує: зміни можливі, але для цього потрібні професійна співпраця, готовність чути одне одного та щоденна робота над удосконаленням системи.