Газета Кабінету Міністрів України26 вересня 2026
26 вересня 2026

Японські вчені наблизилися до клонування мамонтів

Група японських вчених наблизилася до відродження шерстистого мамонта. Ці величезні тварини, як повідомляє газета The Daily Telegraph, вимерли в четвертинному періоді (сучасний період геологічної історії Землі, почався близько 2 млн років тому). 

Японські вчені наблизилися до клонування мамонтів

Група японських вчених наблизилася до відродження шерстистого мамонта. Ці величезні тварини, як повідомляє газета The Daily Telegraph, вимерли в четвертинному періоді (сучасний період геологічної історії Землі, почався близько 2 млн років тому).

Фахівці з університету Кіндай в Осаці витягли кістковий мозок і м'язову тканину з решток мамонта на ім'я Юка, що пролежали у сибірській вічній мерзлоті понад 28 тисяч років. Потім вони помістили клітинні ядра, виділені з м'язової тканини мамонта, в яйцеклітини мишей. Результати показали, що це призвело до появи ознак біологічної активності, яка включала процеси, що передують поділу клітин.

«Ми хочемо просунутися настільки, щоб домогтися початку клітинного ділення», – зазначив один із авторів дослідження Кей Міямото. За його словами, дані експерименту ознаменували «значний крок до воскресіння мамонтів з мертвих». Видання вказує, що команда японських вчених співпрацює з колегами з Росії, які роблять спроби клонування вимерлого шерстистого мамонта за допомогою методу, відомого як перенесення ядер соматичних клітин.

Раніше повідомлялося, що скелет гігантського шерстистого мамонта, який був знайдений близько 10 років тому в сибірській вічній мерзлоті, проданий на торгах аукціонного дому Aguttes у Франції за 548 тисяч євро Його висота сягає 3,4 м, довжина – 5,3 м. Експерти підкреслюють, що скелет знаходиться у відмінному стані, в ньому присутня 80% кісток.

ДОВІДКА «УК»

Шерстистий мамонт (лат. Mammuthus primigenius) вважається близьким родичем сучасних слонів. Цей клас ссавців з'явився від 300 до 200 тисяч років тому в Сибіру, звідки поширився в Європу і Північну Америку. Їх характерна особливість полягала в наявності густої вовни, довжина якої змінювалася протягом року, дозволяючи тваринам підлаштовуватися під температурні умови навколишнього середовища. Ріст дорослих самців досягав 2,8 – 4 м, вага становила 6 –8 тонн. Останній представник цього виду зник з лиця землі майже 4 тисячі років тому.

Орест ГОРЯНСЬКИЙ
для «Урядового кур’єра»