У вересні цього року Верховна Рада України ухвалила Законопроєкт № 3637 «Про віртуальні активи», що, за задумом, повинен легалізувати використання віртуальних активів і регулювати безпосередньо ринок криптовалют, а також сприяти впровадженню технології розподіленого реєстру (блокчейн). Однак є достатньо суперечливі моменти, що змушує уважніше придивитися до цього документа.

Аналізуючи Законопроєкт №3637, цікаві паралелі проводить Александр Кудь (член правління громадської організації «Науково-дослідний центр економіко-правових рішень у сфері застосування технологій розподіленого реєстру») на своїй сторінці у Facebook, де він детально на прикладах розібрав основні його аспекти. Одне лише те, що, з огляду на контекст базового закону про віртуальні активи, у ньому немає жодного слова про технологію блокчейн (як середовище обертання токенів) і про токен (як запис в блокчейні), робить його фейковим. Адже вже зараз ми запитуємо себе: як же цей закон працюватиме, коли в ньому навіть у теорії немає елементарних складових для цього?

І виходить, що коли в цьому законі дається таке визначення віртуального активу, з якого випливає, що це повідомлення електронної пошти, то обертаються віртуальні активи в якомусь сервісі обміну поштовими повідомленнями? А якщо під віртуальними активами автори розуміють комп’ютерні файли, то обертатися вони мають де — в операційних системах, наприклад Windows або Mac OS? І поки дискусії на тему регулювання сфери застосування віртуальних активів тривають, ставити крапку в цьому питанні зарано. Водночас очевидним є те, що ухвалення закону в такому вигляді, у якому він зараз, навряд чи сприятиме зростанню економіки України та, скорше, нашкодить.    

Ознайомитися з повною версією думки Александра Кудь щодо закону про віртуальні активи Ви можете, перейшовши за посиланням: