За підсумками вступної кампанії 2026 року дев’ять із десяти зарахованих у межах державного замовлення до військових закладів освіти навчатимуться для потреб ЗСУ, решта — для потреб інших складових Сил оборони. Підготовка майбутніх офіцерів охоплює не лише традиційні військові спеціальності, а й такі сучасні напрями, як безпілотні системи, кібероперації, радіоелектронна боротьба, космічна розвідка та автоматизоване управління військами.

«Майже 3500 вступників цього року обрали військову освіту. Під час війни такий вибір потребує зрілості й готовності взяти на себе відповідальність за службу. Завдання держави — забезпечити якість навчального процесу, який має сприяти вихованню лідерів та відповідати реальним потребам війська», — зазначила заступник міністра оборони Любов Галан.

Найбільше вступників 2026 року зарахували до закладів освіти, які готують фахівців для Повітряних Сил, міждисциплінарних військових напрямів і Сухопутних військ ЗСУ.

Лідери за кількістю зарахованих: Харківський національний університет Повітряних Сил імені Івана Кожедуба — понад 700 осіб; Військовий інститут Київського національного університету імені Тараса Шевченка — понад 550; Національна академія сухопутних військ імені гетьмана Петра Сагайдачного — понад 500.

Зараховано 100% запланованої кількості вступників до Військового інституту КНУ імені Тараса Шевченка, Інституту Військово­Морських Сил Національного університету «Одеська морська академія» та Військово­юридичного інституту Національного юридичного університету імені Ярослава Мудрого (м. Харків).

Міністерство оборони продовжує системно працювати над формуванням кадрового резерву для війська на роки наперед. Якісна підготовка наступного покоління офіцерів залишається одним зі стратегічних пріоритетів держави, повідомляє Міноборони.