-
Як поєднати інтереси профтехосвіти і бізнесу?
У Черкасах відбувся форум «Інноваційні виробничі та педагогічні технології — європейський вектор професійної освіти в Україні». Крім представників Міністерства освіти і науки України, ради Федерації роботодавців, обласної влади, ректорів навчальних закладів, до Черкаського професійного ліцею, де відбувалося зібрання, з’їхалися гості з інших областей, зокрема закладів профтехосвіти. Учасники обговорили актуальні питання: підготовку кадрів для будівництва, перспективи розвитку партнерства освіти й бізнесу. Хорошим прикладом такого партнерства може служити взаємодія закладів професійно-технічної та вищої освіти з компанією «Хенкель Баутехнік» (Україна) в межах проекту «Хенкель академія». Як розповіла на форумі керівник проекту Наталія Іваній, він функціонує впродовж 13 років, нині компанія має 30 ресурсних центрів у всій Україні. Навчальні заклади, які увійшли до проекту, — провайдери сучасних освітніх послуг у регіонах.
-
Загреб будуватиме LNG-термінал
Наступного року наші країни проведуть засідання міжурядової комісії з торговельно-економічних відносин. Пропозицію переглянути торговельні зв’язки висунуто в Києві, під час візиту Прем’єр-міністра Хорватії Андрея Пленковича (обіймає цю посаду з жовтня 2016-го). У Будинку уряду його зустрічав Прем’єр-міністр Володимир Гройсман. Він сприймає нинішнього главу хорватського уряду як «великого друга України». Саме тому глава українського уряду неодноразово повторював протягом дня фразу про початок нового етапу розвитку держав. «Це історичний візит. За 25 років жоден прем’єр Хорватії не відвідував Україну», — додав він.
До речі, серед планів на 2017 рік і засідання комісії з військово-технічного співробітництва. Вона востаннє засідала в 2011 році.
-
Хто проконтролює контролера
Днями на Одещині було знищено 1300 гектарів заповідного Тарутинського степу. Тільки здійнятий екологічними активістами галас, матеріали в українських та закордонних ЗМІ та оперативна реакція на такі виступи профільного міністра Остапа Семерака не дали браконьєрам розорати другу половину унікального природного об’єкта.
Це не поодинокий випадок нищення природи, не єдиний приклад великих і маленьких катастроф, які трапляються в нашій країні останнім часом. Ось хоча б ліси. «Упродовж останніх трьох років через незаконне вирубування дерев невстановленими особами завдано шкоди на понад 150 мільйонів гривень. Проте цих грошей до бюджету не сплачено, винних не встановлено та не покарано. Заходів з відновлення завданих природі збитків не здійснено», — повідомляє сайт Мінприроди.
-
Самі собі господарі
Місто з надзвичайно цікавою історією та визначними пам’ятками поки що не на слуху у туристів, на відміну від таких міст, як Краків чи Варшава. А дарма! Адже саме тут панує неповторна автентична атмосфера, де без поспіху та гаму можна зануритися у життя міста й насолодитися новими відкриттями. А найприємніше те, що вам тут раді. Адже навіть назва міста говорить сама за себе, й недарма його називають містом позитивних емоцій.
-
Небажаних гостей доведеться потерпіти?
Нещодавно голова правління Нацбанку України заявила, що російські банки, які працюють у нашій державі та виконують всі зобов’язання перед українськими вкладниками, мають право докапіталізовувати свої дочірні фірми в Україні.
Це питання пані Гонтарева узгодила зі своєю колегою — головою Центробанку Росії Ельвірою Набіулліною. А остання одразу запевнила, що російським банкам з державним російським капіталом, які працюють в Україні, такі кошти буде надано. У зв’язку з цим виникає запитання щодо юридичної бездоганності такого рішення.
-
Військова доля вела «Грифона» найгарячішими точками сходу
Напередодні відходу підрозділів 79-ї окремої аеромобільної бригади від Дякового тоді ще лейтенанта Максима Галактіонова (позивний «Грифон») викликали до штабу і наказали виводити першу колону основних сил.
— До першого населеного пункту нашого маршруту колона дісталася вдало. Але замість наших підрозділів ми побачили там випалену «Градами» землю, — пригадує Максим.
-
«Ми були очима артилерії»
Згадуючи своє офіцерське становлення, старший лейтенант Артур Чорний іронічно посміхається. Адже зазвичай у мирний час це може тривати роки. Війна ж скоротила його до мінімуму.
Випускник Львівської академії Сухопутних військ 2013 року розпочав офіцерську службу в 93-й окремій механізованій бригаді.
-
Лариса РИМАР: «Курс на дерегуляцію, якісні адмінпослуги, рівний доступ до ресурсів»
Тернопільщина завдяки Програмі USAID «Лідерство в економічному врядуванні» перша в Україні область, де ухвалили Стратегію розвитку малого та середнього підприємництва (МСП). Триває розроблення плану втілення заходів цього документа. Нині створено робочу групу, що працюватиме над творенням Програми розвитку МСП краю на 2017—2018 роки. А нещодавно громадськість обговорила дорожню карту розвитку МСП в Тернопільській області. На думку керівника цього проекту Лариси РИМАР, дорожня карта глибоко занурюється в проблеми, які заважають плідно працювати та розвиватися малому й середньому бізнесу.
-
Жіночий хокей: тепер грають і в Україні
Перший в історії чемпіонат України з хокею із шайбою серед жіночих команд взяв старт у Києві. 18 листопада в прем’єрному матчі на лід вийшли столична «Україночка» та «Дніпровські Білки». Саме ці колективи, які було створено в 2014 році, серією виставкових матчів поклали початок бумові жіночого хокею в Україні. Окрім них, участь у першому чемпіонаті України беруть ще три хокейні команди: «Пантери» (м. Харків), «Лавина» (м. Кременчук) та «Королеви Дніпра» (м. Дніпро).
Чемпіонат проходить у два етапи. Перший відбувається за туровою системою. В кожному турі братимуть участь чотири команди, одна команда відпочиватиме. Таким чином, кожна команда братиме участь у чотирьох турах. В межах ігрового туру команди проведуть по три зустрічі. Чотири найкращі команди за підсумками першого етапу потраплять до другого етапу — Фіналу чотирьох. Ім’я першого чемпіона України з хокею серед жіночих команд країна дізнається в Міжнародний жіночий день — 8 березня 2017 року.
-
Про національну пам’ять
Колись у патріотичній пісні радянських часів співали: «Что-то с памятью моей стало, все, что было не со мной, помню». Скептики ж додавали: п’яний не пам’ятає, що було саме з ним. Про пияцьку забудькуватість співав і Володимир Висоцький.
Далі розмовлятимемо не про індивідуальну, а про національну пам’ять. Індивідуальна пам’ять тримається у голові чи в записах, наприклад, щоденниках. Де ж зберігається національна пам’ять? Поки що для цього в Україні використано не всі можливості.
Архів публікацій
-
президент україни
-
Урядовий портал
-
УКРІНФОРМ
-
ВЕРХОВНА РАДА УКРАЇНИ
-
урядова гаряча лінія 1545
-
ДЕРЖБЮДЖЕТ 2025
-
АНТИКОРУПЦІЙНИЙ ПОРТАЛ