До одних і тих самих проблем у нас часто підходять із кардинально протилежними мірками: або «зрада», або «перемога». Скажімо, наші дороги. Назвати їх якісними чи хоча б нормальними навряд чи у когось язик повернеться. Те, що вони одні з найгірших, свідчить і недавнє міжнародне дослідження. 

Понад рік тому у Києві, Львові, Харкові, Дніпрі, Черкасах та інших містах України з’явилися оголошення, віддруковані яскравим глянцем на дорогому папері. Людей запрошують на роботу кур’єром або експедитором вахтовим методом за шалені як для таких простих обов’язків гроші. Насправді ж довірливих громадян вивозять до Росії та примушують доставляти наркотики. Такі оголошення й досі можна бачити на білбордах чи в громадському транспорті, і достеменно невідомо, скільки українців вже потрапили в цю пастку. 

Під час вчорашнього зібрання міністри заслухали презентацію-звіт за півроку роботи Кабінету Міністрів, озвучену Прем’єр-міністром Володимиром Гройсманом. Із трибуни він заявив про те, що реформа роботи митних органів розпочалася з середини літа. Нині зафіксовано зростання митних платежів у Державному бюджеті на рівні 8,5 мільярда гривень та спрямовано зусилля на викорінення корупції та контрабанди на державному кордоні.

«Це зростання приблизно на 17%. Наше завдання — навести лад на митниці, щоб вона стала надійною і оприлюднювала інформацію про надходження товарів до країни чи їх вивезення за межі кордону», — сказав Прем’єр. Для досягнення цієї мети уряд вже створив сервіс єдиного вікна, започаткував роботу митних сотень, долучився до створення міжрегіональної митниці. 

Кілька законів, спрямованих на реформування житлово-комунального господарства, мала розглянути і проголосувати у вівторок Верховна Рада. Це, зокрема, «Про комерційний облік комунальних послуг», «Про енергетичну ефективність будівель» та «Про житлово-комунальні послуги». Також було передбачено внесення змін до окремих законів, що стосуються житлово-комунального господарства. Народний депутат, заступник голови парламентського Комітету з питань будівництва, містобудування і ЖКГ Альона Бабак перед початком розгляду законопроектів зауважила, що ці законопроекти викликають серйозні дискусії серед парламентаріїв. «Думаю, що сьогодні їх не приймуть.  

У жовтні українці стали свідками значного подорожчання м’яса птиці та яєць. Експерти й населення в різних містах України називають різні цифри підвищення цін на ці тваринні продукти — удвічі за десяток яєць і від 15 до 20 гривень за кілограм тушки птиці. У Києві, приміром, деякі супермаркети продають м’ясо птиці за акційними цінами 60 гривень за кілограм. Тобто без акцій цей товар коштує ще більше.

Ці продукти — складова так званого соціального кошика, вони підлягали державному регулюванню цін. Але як  писав нещодавно «УК», з 1 жовтня інститут регулювання було скасовано як експеримент на три місяці. А потім держава зробить висновки, чи продовжувати таке регулювання. 

Щоранку село Дяківка вітається із трьома областями.  Кіровоградська і Черкаська як сусіди певною мірою за станом справ у ньому складають думку про подолян. А свої, вінничани, коли виникає потреба сюди їхати, нерідко переймаються тим, що це ж на краю світу: за понад 200 кілометрів від Вінниці та за 42 кілометри від райцентру Бершадь. Але приїдуть і бачать, що село газифіковано, вулиці асфальтовано, хати причепурено. І квіти буяють біля багатьох дворів, яких тут 360. Тож  зауважують: «Та ваше село живе!». 

Від перших віршів  і до сьогодні Микола Махінчук  послідовно обстоює свою активну громадянську позицію. Заявляє про неї відверто, на повен голос, містким поетичним словом  утверджує добро, справедливість, гармонію. І українськість. Саме так — українськість, яка для зрілого автора невіддільна від  загальнолюдських ідеалів, народної моральності, шанування й плекання прадавніх традицій.

Маючи самобутній хист публіциста, Микола Махінчук дедалі частіше йде до читачів як прозаїк, а надто як лірик із нахилом до епічного мислення. Лірик, який має тверді світоглядні переконання, знає, в ім’я чого береться за перо.  Чітко  визначене кредо автора нової збірки «Незамулимі джерела» таке: «Бо ми народ, а не якась юрба». Автор наголошує: джерела його  не просто не замулені, а незамулимі. 

«Я вдивляюся в сімки пильно — в кожній з них так замало років. Коли ж дві — серце б’ється сильно, бо не віриться, що всі мої. Бо в дві сімки оці вмістились Світова і оця вже війна. Бо в двох сімках оцих засвітилась не з моєї вини — та… вина. Бо на першу родитись спізнився, а на цю, бачте, я поспішив. То й виходить, що я провинився — що між війнами я весь час жив».

Це абзац про провину, якої насправді немає, з вірша Леоніда Вернигори «Собі на 77». 20 жовтня у найповажнішого за віком голови облпрофради в Україні день народження. Але і нині полковник (це його військове звання) Вернигора усе ще впевнено сидить на коні. Напередодні нашої з ним зустрічі він саме повернувся з Німеччини, куди літав як керівник полтавської делегації. 

У майстерні Рівненського центру професійно-технічної освіти (ЦПТО) Державної служби зайнятості жінки схилилися над сучасними швейними машинами: прагнуть отримати ремесло, якого нині за плечима не носити. А загалом у центрі навчають 56 професій!

«Зовсім не шкодую, що прийшла сюди: обладнання чудове, мультимедійні технології на допомогу, — каже 35-річна рівнянка Ірина Кравчук. — Я магістр педагогіки, працювала методистом на кафедрі в приватному виші. В один момент втратила роботу. Крій та шиття викликали захоплення давно, тож вирішила вдосконалити хобі та, можливо, зробити його своїм новим фахом. А кравець — професія творча і дуже масштабна, тут нам навіть трудове право викладають, отож відкрила для себе чимало нового».

Системна ефективна політика у сфері інтелектуальної власності — одна з головних передумов розвитку інноваційної економіки та зростання валового внутрішнього продукту держави. Підвищення якості державного управління й продуктивності бізнес-процесів у цій галузі — один із пріоритетів діяльності нинішнього уряду.

1 червня 2016 року розпорядженням Кабінету Міністрів було схвалено Концепцію реформування державної системи правової охорони інтелектуальної власності в Україні, а 23 серпня уряд затвердив План заходів з реалізації концепції. Реформувати галузь планують протягом 2016-го — I кварталу 2017 року.