«Шкільна форма, портфель, ручки, олівці, зошити… золоті сережки і ланцюжок, перстень з діамантиком». Прочитавши цей список, батьки школярів навіть не усміхнуться. Тому що деякі учениці нині як панянки: бояться забруднити руки, витираючи дошку, і обвішуються золотими цяцьками, ніби на бал. Чому рідні їм це дозволяють — сказати важко. Напевне, це один зі способів похизуватися на широкий загал, мовляв, дивіться всі: дитина з родини зі статками. Не ті, звісно, пріоритети, краще б щоденниками з високими оцінками мірялися. Однак саме так повелося в сучасній школі: заборонити щось, схвалене батьками, майже неможливо. А вони люблять прикрашати своїх чад, мов новорічні ялинки. 

Як відомо, волонтерський рух зародився в 1920-х роках у Європі й швидко поширився багатьма країнами, охопивши різні галузі. Загалом волонтер — це людина, яка добровільно на безоплатній основі займається суспільно корисною діяльністю. У лексиці українців це слово з’явилося порівняно недавно, воно пов’язано, хоч як прикро, з війною. 

Президент Петро Порошенко зустрічався зі студентами-істориками у стінах Київського національного університету ім. Т. Шевченка з нагоди 150-річчя від дня народження Михайла Грушевського. Він розпочав виступ словами, що пишається тим, що українська нація демонструє єдність у період випробувань. «Зверніть увагу, наскільки вражаючу єдність зараз демонструє український народ, коли Господь нам послав такі випробування — зниження рівня життя, великі жертви, які український народ сплачує, боронячи Україну від російської агресії. Навпаки, роз’єднаним і егоїстичним виступає український політичний клас. Він не відчуває потреби, з огляду на зовнішні обставини, регулювати й тримати в межах розумного градус політичної конкуренції», — наголосив глава держави. 

У готелі «Hilton» розпочав роботу Київський міжнародний економічний форум, який відкривав Прем’єр-міністр Володимир Гройсман. Його виступ стосувався переважно економічних реалій та перспектив розвитку країни. «За роки незалежності ми не змогли вибудувати якісну систему управління державою, створити основу для гідного економічного зростання. Саме тому Україна перетворилася на країну сировинного типу економіки. Минуле не давало нам побудувати якісне майбутнє», — наголосив Володимир Гройсман. Він намагався переконати учасників, що можливості країни, її людський капітал, природні ресурси, географічне розташування та наукові напрацювання дають змогу забезпечити відчутний прорив у розвитку. 

У Слов’янську Донецької області один із тутешніх сайтів провів опитування на важливу осінньо-зимову тему. Людям запропонували відповісти на запитання: «Як ви оцінюєте підготовку до опалювального сезону?». Найменшу кількість голосів (7%) набрав варіант «Молодці, гарно попрацювали влітку, зиму проведемо в теплих квартирах», трохи більше (13%) вважають, що «На тверду четвірочку», понад третина споживачів висловилася дуже категорично: «Ви що, смієтеся над нами, у місті нічого не робилося!» і нарешті найбільше респондентів (47%) переадресували оту допитливість недалекому майбутньому: «Зима відповість на це запитання». Хоча, схоже, перші відповіді всі ми отримаємо дещо раніше — вже восени, коли й розпочнеться опалювальний сезон. 

Перші хвилі пісенного «Океану Ельзи» почали накочуватися на наш прифронтовий Донбас у вигляді афіш та безкінечних розмов: до нас їде популярний і улюблений гурт. А безпосередньо цього жовтневого дня нам здавалося, що всі дороги Донеччини ведуть до її теперішнього адміністративного центру Краматорська. 

Що ближче початок опалювального сезону, то більше на адресу редакції «УК» надходить запитань від читачів щодо призначення житлових субсидій. Роз’яснення надав директор департаменту державної соціальної допомоги Міністерства соцполітики Віталій МУЗИЧЕНКО. 

Цього тижня Верховна Рада має розглянути законопроект про забезпечення стягнення в дохід держави необгрунтованих активів або про так звану спецконфіскацію (№5142). Ухвалення цього документа дасть змогу конфіскувати кошти членів «Сім’ї» втікача Януковича. Найзначніший актив, який можуть вилучити у найближчого оточення екс-президента в Україні, — облігації та кошти від погашених ОВДП, заблоковані на рахунках вітчизняних банків. Ці гроші обсягом 15 мільярдів гривень уже враховано у верстці проекту бюджету–2017, їх мають спрямувати на фінансування оборонних і космічних програм, АПК, наповнення Фонду регіонального розвитку та підтримку об’єднання територіальних громад. Завдяки цьому закону Україна може витребувати кошти екс-чиновників, заблоковані нині за клопотанням Генпрокуратури у Швейцарії, Великій Британії, на Кіпрі, в Австрії й Ліхтенштейні. Мета закону — оперативно повертати до скарбниці кошти корупціонерів-утікачів. Утім, ще до розгляду в сесійній залі законопроекту опоненти спецконфіскації почали розповсюджувати страшилки про начебто можливість використання нового механізму для рейдерських захоплень і позбавлення активів усіх, хто не догодив владі. Про що насправді йдеться у новому законопроекті й чого там немає, розповідає заступник міністра юстиції Антон Янчук. 

Проблема пошуку майбутнього фаху, який буде не тільки до душі, а й приноситиме фінансові дивіденди, нині дуже актуальна. Старшокласники вже тепер ламають голови над тим, куди піти вчитися. Важливий критерій, який додає у рейтингу привабливості українських вишів вагомий плюс, — це те, як діяльність наших університетів оцінюють за кордоном.

На жаль, у міжнародні рейтинги вони потрапляють нечасто. Один із наших вищих навчальних закладів, що цього року отримав таки міжнародне визнання, — столичний Національний університет технологій і дизайну, який готує не тільки фахівців у галузі індустрії моди, а й фармацевтів, економістів, інженерів. За версією журналу «CEOWORLD Magazine», який є провідним у світі бізнесу і технологій, КНУТД — єдиний ВНЗ не лише з України, а й зі всього пострадянського простору, — потрапив до сотні найкращих дизайнерських вишів світу.

Як університетові з 86-річною історією це вдалося, що робиться для популяризації спеціальностей, з яких він готує фахівців, як наші навчальні програми модернізують, наближаючись не лише за формою, а й за змістом до європейських, — сьогоднішня наша розмова із його ректором Іваном ГРИЩЕНКОМ. 

Міжнародний економічний форум «Інновації. Інвестиції. Харківські ініціативи!», в якому взяли участь делегації з 30 країн світу, за рівнем міжнародного представництва та результативністю роботи став безпрецедентним не лише для Слобожанщини.