У генерального конструктора — генерального директора КБ «Південне» Олександра Дегтярева є улюблений анекдот про англійського хлопчика, який був німим. І раптом, у 14 років, за сніданком він сказав: «Сьогодні грінки підгоріли!». Коли хлопчика почали розпитувати, чому ж він досі мовчав, той відповів: «Раніше все було нормально». Олександр Дегтярев теж дотримується думки, що не потрібно говорити зайвого, коли все нормально. Але на сьогодні керівник потужного КБ вважає доречним розповісти про поточні плани підприємства, зробити певні висновки та спланувати майбутнє. 

Крихітне тільце семирічної дівчинки, понівечене мінними осколками, — видовище не для слабкодухих. Випробування, що випали на долю маленької Лізи Бабаш із села Стила Старобешевского району Донецької області, окремим дорослим не по силах. А ця крихітка бореться за життя і, на думку завідувача хірургічного відділення — начмеда з хірургії Запорізької обласної клінічної лікарні Юрія Радченка, в цій нелегкій боротьбі все ж здобуде свою, можливо, не першу, але дуже важливу перемогу.  

Золтанові Жовчаку — вісімдесят, та він не відмовляється від звичного розпорядку. Щодня прямує до школи, якій віддав загалом 63 роки життя.
Його чотири рази обирали депутатом Ужгородської міської ради. Почесний громадянин міста. Удостоєний звання «Народний учитель України». Творець першого в Україні авторського навчально-виховного комплексу. З хором «Едельвейс» підкорює фестивальні вершини у всій Європі. Духовні піснеспіви, які цей колектив виконує у Хрестовоздвиженському кафедральному соборі, — кращий подарунок для вірян на Різдво.

Але ще до того, як його побачили вітчизняні глядачі, фільм викликав фурор на найпрестижніших кінофорумах. Картина взяла участь у 20 кінофестивалях й отримала 10 нагород. Зокрема головний приз Тижня критики на Каннському кінофестивалі у травні, Гран-прі фестивалю ім. Андрія Тарковського «Дзеркало», Гран-прі сербського фестивалю Палич та фестивалю «Золотий Абрикос» у Єревані. «Плем’я» Мирослава Слабошпицького визнано найкращим повнометражним фільмом міжнародного кінофестивалю в Мілані, який проходив з 4 по 14 вересня.  

Війни розпочинають диктатори, а страждають від них прості люди. Не лише в години лихоліття. Все життя. Цю банальну істину доводиться повторювати знову і знову.

Історія, про яку йдеться в документальній повісті «Любов і муки Магди Хоманн», яку написали двоюрідний онук героїні Петер Хоманн та український правнук Сергій Сай-Боднар, розпочалася майже сто років тому. Після Першої світової німкеня потрапила в Україну. Зіткнувшись з реаліями життя, майже двадцять років просила рідних повернутись додому. В 1942 році по неї приїхала рідня, аби забрати в Німеччину. Відмовилась. 

Про те, що наш автобус наблизився до прикордонної зони, нагадали кілька  правоохоронців у зелених кашкетах і камуфляжній формі, які подали знак зупинитися за кілька кілометрів від села. Зі зброєю напереваги вони спершу оглянули транспортний засіб, а затим зазирнули в салон.
Але, побачивши представників Краснопільської РДА, відділів освіти та культури, які їхали на урочистості з нагоди 150-річчя із дня народження відомого земляка, поета Павла Грабовського, відразу ж побажали всім щасливої дороги і знову зайняли місце на узбіччі.

Приїзд черкащан до Тернополя, звісно, відзначився аншлагом. Славетні хористи довели: вони професіонали вищої проби. Йдеться про те, що в запланований день гастрольного виступу місто над Серетом проводжало в останню путь свого героя — Андрія Юркевича, який загинув у зоні проведення АТО, і область була у жалобі. Тож програму концерту довелося перелаштовувати докорінно — жартівливим пісням і танцям місця, звичайно, не знайшлося. Відомий колектив виступ назвав посвятою тим, хто поліг, боронячи рідну землю від російських окупантів та їхніх найманців — терористів і сепаратистів. І це вражало, плакали не лише глядачі у залі, а й самі артисти на сцені. 

ЧИТАЙТЕ У ДОБІРЦІ:

Поет, який став енциклопедистом

Життя — за золото, твори — з димом

Перекроїли, не запитавши 

Одна з рис, притаманних тренерам міжнародного рівня, — вміння обирати нестандартні рішення в складних ситуаціях. Напередодні найважливішого для динамівців відтинку турнірної дистанції на рівному місці дістав важку травму Євген Макаренко. Цей молодий захисник разом із більш досвідченим голландцем Ленсом створили грізний атакуючий дует на лівому фланзі атаки.  За день до матчу Ліги Європи проти румунського «Стяуа» під час відкритого тренування киян у Кончі-Заспі журналісти гадали, хто замінить гравця основного складу. 

«У  радянських — власна гордість», — написав колись Володимир Маяковський. А сучасні росіяни мають аж дві гордості. Це «Кримнаш» і «Газнаш».

Уявляю картину. Сидить десь у глибині однієї з російських губерній такий собі Ваня, який у Криму ніколи в житті не був, а газу в нього в будинку зроду-віку не водилося (таких населених пунктів у Росії безліч), і пишається, що в нього є Крим і є газ.