На першу виставку-продаж «Свято першого меду» в Миколаєві  з’їхалося понад 70 пасічників із кількох областей. 

Кілька днів тому зустрів знайомого, якого ледь упізнав. Завжди бадьорий і свіжий, він аж осунувся від блідості. Без зайвих розпитувань  пояснив,  що ледь не оддав Богу душу, бо отруївся …  грибами. Добре, що тільки дегустував. А якби з’їв більше, то кінець міг би бути й летальним. Тепер, сказав, на все життя зрікається такого делікатесу. 

З  початку  цього тижня абітурієнти та їхні батьки  знову перейшли до стану  підвищеної бойової готовності:  2 липня  виші відчинили двері для прийому вступних документів.  Аби тим, хто взяв курс на вступ до вишу, вдалося  успішно обійти всі підводні рифи й стати студентом омріяного ВНЗ, слід добре втямити всі нюанси цьогорічного вступу, зокрема пам’ятати про зміну термінів кампанії, підвищення прохідного бала та не забувати цікавитися, чи є у вишу ліцензія.  

Перипетії футбольних баталій і вболівальницькі пристрасті поза стадіонами ще довго перебуватимуть у центрі уваги європейської та української громадськості. Гості залишилися задоволеними доброю організацією, гостинним прийомом, душевним ставленням до себе, дешевим і смачним пивом. Але найбільше в пам’яті закордонних туристів залишиться контраст між очікуваним і реально побаченим. Відповідно, і враження людей будуть набагато більше забарвленими емоціями. 

Україні потрібні Концепція державної етнонаціональної політики та Стратегія боротьби з дискримінацією. Про це Президент Віктор Янукович сказав на засіданні Громадської гуманітарної ради. Глава держави нагадав, що нещодавно виповнилося 20 років прийняття Закону «Про національні меншини в Україні», окремі норми якого нині потребують удосконалення та модернізації. 

Про це заявив Прем’єр-міністр Микола Азаров, виступаючи на засіданні Оргкомітету з підготовки українських спортсменів до Олімпійських, Юнацьких Олімпійських, Паралімпійських та Дефлімпійських ігор, що відбулося в Олімпійському навчально-спортивному центрі «Конча-Заспа». 

Під час прес-конференції народних депутатів Василя Грицака та Валерія Коновалюка, присвяченої презентації ними законопроектів «Про поліцію» та «Про державну службу правопорядку», як розповів колега-журналіст, йому чомусь згадався анекдот про пересування меблів у борделі. Очевидно, тому, що основна проблема нині не в тому, як називати стражів порядку, а де знайти людей із відповідною правосвідомістю, правовою культурою, як запобігти тому, щоб на службу в органи внутрішніх справ не потрапляли особи із садистськими нахилами та ті, хто йде сюди з метою наживи. 

Після футбольного Єврочемпіонату єврочиновники суттєво змінили риторику стосовно України. Принаймні говорячи про економічний розвиток нашої держави та реформи в енергетичному секторі. 

Ми, споживачі житлово-комунальних послуг, кажемо, що надто дорого платимо за них. А комунальники навпаки — стверджують, що недоплачуємо. Вирішити цю суперечку можна, мабуть, єдиним шляхом — чітким обліком і економією того, що споживаємо, — аби не платити за втрати води чи тепла у мережах. А з іншого боку, ця економія не повинна негативно впливати на якість комфорту у наших помешканнях. Фахівці кажуть, що ощадливе використання енергоресурсів можливе лише після того, як наші будинки будуть обладнані лічильниками та приведені до «відповідної кондиції», тобто належно утеплені.  

Рано чи саме час ставити питання про роль кредитних спілок у соціально-економічному розвитку територіальних громад? Якщо з огляду на масштабність цього руху в Україні, то, мабуть, зарано. Якщо ж із прицілом на перспективу, то саме враз. Адже свого часу кредитний рух у нашій країні був настільки потужним, що охоплював не лише фінансову, а й соціальну та культурну сфери.