У Миколаєві десять мостів. Автомобільних, залізничних, пішохідних. Над великими річками, ярами та каналами. Мости південного міста слугують не тільки його окрасою та візитівкою, а й виконують важливу «з’єднувальну» функцію. Через те, що місто корабелів розташоване на півострові, існування «доріг у повітрі» — життєва необхідність і для городян, і для роботи підприємств. До того ж, містом пролягає Євроазійський транспортний коридор, коридор Чорноморського економічного співробітництва, інші дороги державного значення.

Проблемі походження й міграції давніх угрів (мадяр) з Приуралля до Карпатської котловини присвячені численні праці угорських, російських та українських дослідників. Та все одно в цій історії залишаються білі плями. Передусім досі не було чітко окреслено шлях, яким вони переміщувалися і де саме проживали у VIII — IX ст. Визначити його допомогли знайдені на Полтавщині артефакти. Про це наша розмова з археологом Олександром Супруненком.  

Телекадри про те, як 45-тонний «Карпатський трамвай» із пасажирами  зі швидкістю 13 метрів за хвилину прокатав минулого літа двадцятисемирічний прикарпатський силач Назарій Павлів, облетіли всю країну. Назарій, капітан збірної команди стронгменів західних областей України, чий силовий рекорд вписано в Книгу рекордів  України, торік став ще й володарем кубка Пеканова в індивідуальному заліку на всеукраїнських змаганнях богатирів у Чернігові.

А зустрілися ми з ним в управлінні фінансів Івано-Франківської облдержадміністрації, де Назарій працює старшим програмістом Головного фінансово-технічного центру Мінфіну України. 

Здавалось би, на брак поінформованості нині не скаржаться навіть на віддалених поліських хуторах, звичним атрибутом яких стали «тарілки» супутникових антен. Однак недаремно під час недавньої робочої поїздки на Житомирщину глава уряду Микола Азаров з гіркотою запитував у журналістів, чому вкрай важлива, на його переконання, інформація про зменшення вперше за багато років рівня смертності в Україні на 30 тисяч осіб залишилась проігнорованою засобами масової інформації. Зате потік всілякого бруду, який досить часто взагалі не відповідає дійсності, несеться «рікою», формуючи у людей викривлену інформаційну картину.  

Майже 50 портретів,  представлених на виставці, вихоплюють миті зі складного життя дітей-сиріт, хлопців і дівчат з малозабезпечених, багатодітних, родин трудових мігрантів, тих, для яких місцем проживання стала вулиця. Нині ними опікується благодійна організація «Карітас». Узагалі, до слова, ця доброчинна структура опікується долею тисячі соціально незахищених юних українців. Задля цього створили п’ять центрів у різних містах країни, де таким дітям допомагають знайти тимчасовий притулок для відпочинку, отримати гуманітарний одяг і взуття, пройти медичний огляд, є можливість також відвідати різні гуртки та навчатися.

В останні роки звернула увагу на такий факт: у північних, поліських районах Рівненщини передплачують значно більше періодичних видань, ніж на півдні області, та й, власне кажучи, в «середньостатистичних» районах інших областей. Серед лідерів тут, зокрема, й наш «Урядовий кур’єр».  

Районне містечко Тростянець на Сумщині поступово набуває слави столиці класичної музики. З ініціативи міського голови Юрія Бови тут регулярно відбуваються концерти виконавців, імена яких широко знані не тільки в Україні, а й у світі.  

Нещодавно висловлена главою уряду думка про необхідність розробки системи добору талановитих школярів на ранніх стадіях не могла не порадувати. А хіба можна бути проти створення вітчизняної ІТ-академії, про що також ішлося останнім часом! Цілковите схвалення думаючих громадян отримав, між іншим, висновок щодо сенсу життя, який полягає не в накопиченні грошей, як дехто переконаний, а, за висловом Прем’єр-міністра, в парадоксальному мисленні.   

29 лютого 1992 року було створено Національне космічне агентство України  (з 2011 р. Державне космічне агентство України — ДКАУ). Відтоді наша країна приступила до формування власної державної політики у сфері дослідження та використання космічного простору. Яких результатів вдалося досягти? Які завдання на майбутнє стоять перед агентством? Про це та інше — в інтерв’ю голови ДКАУ Юрія Алексєєва.  

Президент Віктор Янукович переконаний, що однією з важливих складових інноваційного розвитку нашої держави повинна стати модернізація науки. Про це він заявив під час зустрічі з Бюро Президії Національної академії наук України.
«Наша мета — разом із Національною академією наук розглянути питання модернізації науки, об’єднавши нашу науку, освіту та реальний сектор економіки», — сказав глава держави. За його словами, сьогодні, на жаль, наука, як і інші сфери розвитку країни, переживає непрості часи.