Чи можна поєднати непоєднуване? Саме таку спробу роблять чиновники Міністерства охорони здоров’я, пропонуючи на базі столичної Клінічної лікарні нафтопереробної промисловості організувати Центр протидії ВІЛ-інфекції. Терапевти і кардіологи забили на сполох – адже внаслідок цього пацієнти лікарні наражаються на реальну небезпеку стати інфікованими. Медики запевняють: часто хворі, крім СНІДу, є носіями багатьох супутніх інфекцій. А це стане загрозою здоров’ю пацієнтів, які одужують після складних операцій.

Втім, міністерські чиновники не поспішають обговорювати ситуацію. Неодноразово звертаючись по допомогу до різних керівних установ, медики так і не дочекалися відповіді, але проблема й досі залишається нерозв’язаною.

На нинішній сесії ПАРЄ, яка триває цього тижня у Страсбурзі, міністр закордонних справ України востаннє виступив у ролі глави Комітету міністрів Ради Європи. У листопаді наше шестимісячне головування завершується і переходить до Великобританії. 

Дві серії реального бойовика останні кілька днів володіють увагою не лише Одеси, де, власне, розгорталися події, а й всієї країни. У першій серії, у ніч з 29 на 30 вересня, аж ніяк не по-кіношному на посту ДАІ біля села Кошари неподалік Одеси загинули два міліціонери — 21-річний боєць спецпідрозділу «Беркут» Віктор Кожеко і 40-річний працівник ДАІ Олександр Розмаріца. Ще чотири міліціонери були поранені. Злочинці при цьому змогли втекти з місця сутички.  

Якщо вірити паспортним даним, Павло Попович народився 5 жовтня 1930 року в селищі Узин на Київщині (містом воно стало набагато пізніше). І хоча свій день народження він завжди святкував «за паспортом», рідні й знайомі кажуть, що насправді Павло Романович з’явився на світ роком раніше — у жовтні, але 1929-го. Тобто помер він (це сталося два роки тому у Гурзуфі), не доживши якихось 5 днів до свого 80-річного ювілею, а сьогодні йому б виповнилося 82. 

На прес-конференцію з цієї нагоди, крім посадовців та представників громадських організацій, запросили й родину, в якій є усиновлені діти. Петро і Тамара Дудніки зі Слов’янська Донецької області за останні 8 років усиновили та взяли під опіку п’ятеро дітей, маючи двох власних. 

Якось під час дозвілля міжнародна група  біологів зробила досить дивне відкриття:  самці австралійського жука-златки   нерідко сприймають пляшку з-під пива за свою прекрасну половину. Причому  для спарювання вони обирають лише певний вид тари. Однак вчені не були б вченими, аби не опублікували це своє дослідження у серйозному науковому журналі, який, окрім самих науковців, виявляється,  читають ще й члени редколегії американського гумористичного журналу «Аннали неймовірних досліджень».

В Україні високоякісний столовий виноград вирощують невеликі фермерські господарства Запорізької, Херсонської області, АР Крим та деякі інші області країни. Останнім часом жвавий інтерес до нього проявляють і порівняно великі господарства. За даними аналітиків, найближчими роками в Україні площі під столовим виноградом будуть збільшені до 20 — 22 тис. га.  

Напередодні Дня працівників освіти, який у народі давно називають просто Днем учителя, звичного квіткового ажіотажу, черг до підприємливих бабусь чи спеціалізованих точок дещо поменшало, ніж, скажімо, перед першим вересня. Невже улюблене багатьма поколіннями українців свято геть скасували? На жаль, доводиться констатувати: й так, і ні.

Комунальне підприємство «Черкасиелектротранс», або тролейбусний парк, як прийнято його називати в обласному центрі, лихоманить уже не один рік. Потрапивши в далеко не просту економічну ситуацію, тролейбусники, як можуть, борються за існування, вишукуючи можливості наповнення свого бюджету, хоч фінансів постійно й катастрофічно бракує.

Польська, російська, білоруська, ідіш — усі ці мови одночасно звучали в центральному міському парку імені Тараса Шевченка, створюючи непідкупний і надзвичайно оригінальний колорит. То представники національно-культурних товариств краю доволі оригінально презентували свої народи.