Як це часто буває? Слово за слово, і суперечка у цій компанії спалахнула, немов запальничка в руках одного з чоловіків, який саме підкурював цигарку. «Фільтруй базар!» — погрозливо процідив один своєму опонентові. А той, що чвиркав вогнем запальнички, враз закашлявся. Ні, не від тютюнового диму, бо так і не встиг підкурити. Він чогось враз змінився на лиці, побілів, люто зіжмакав цигарку в кулаку, підвівся і поволі пішов, помітно накульгуючи.

Уже вісім років державні свята в Україні проходять не у святковій атмосфері, адже наша держава зі зброєю в руках обстоює своє право на незалежність, суверенітет та майбутнє. Але щодня український народ показує, яке значення для нього має власна державність.
З нагоди Дня Української Державності у Верховній Раді відбулось урочисте засідання. У ньому взяли участь Президент України Володимир Зеленський, Президент Литовської Республіки Гітанас Науседа, Президент Європейського парламенту Роберта Мецола, Прем’єр-міністр України Денис Шмигаль, члени уряду, військовослужбовці та інші поважані особи.

 Прем’єр-міністр України Денис Шмигаль провів зустріч із віцепрем’єр-міністром — міністром закордонних справ Республіки Словенія Танею Файон.
Він подякував за засудження повномасштабної воєнної агресії росії проти нашої держави, а також за тверду підтримку суверенітету й територіальної цілісності України. Він високо оцінив підтримку Словенією всіх семи санкційних пакетів Європейського Союзу проти рф.

Експерт зі стратегічних комунікацій ГО «Інформаційна безпека» Тетяна Попова на своєму ютуб-каналі «Хроніки війни» обговорила з міністром інфраструктури України Олександром Кубраковим зернову угоду та нюанси її реалізації.
КУБРАКОВ: Нам потрібно багато чого зробити з точки зору української залізниці. Тому що в цей час всі вантажі їхали до західних кордонів. То наше внутрішнє завдання. А є завдання зовнішні. Передовсім ринок повинен знайти судна, які будуть мати бажання, відповідну страховку і заходитимуть у наші порти.

 Він уже тричі був в Україні й на власні очі бачив звірства росіян. Зокрема, під час нещодавнього візиту в червні прокурор Міжнародного кримінального суду Карім Хан відвідав найбільш постраждалі райони Харкова.
Після повномасштабного вторгнення росії в Україну вже 2 березня прокурор МКС оголосив про початок збирання доказів у найтяжчих із міжнародних злочинах, скоєних в Україні.
42 країни звернулися до Міжнародного кримінального суду у зв’язку з воєнними злочинами в Україні. І саме ці звернення дали змогу розпочати розслідування, адже Україна не ратифікувала Римський статут, однак визнала юрисдикцію МКС.

 Через війну українці призабули про одну серйозну економічну дату: нещодавно минув рік з початку великої земельної реформи, в межах якої було дозволено резидентам України вільний продаж ділянок сільгосппризначення. Щоправда, лише фізичним особам.

«Урядовий кур’єр» вирішив підбити певні підсумки земельної реформи.

У Макарові, зеленому містечку в 60 км від центру Києва, дозрівають яблука та сливи, обабіч вулиць у траві червоніють опалі вишні. Через селище, ховаючись в очереті, тече неквапливий Здвиж, який раптом показується на очі, коли перетинаєш міст. Чудова місцина — таких багато в Україні.
27 лютого в Макарів зайшла важка техніка окупантів, які хотіли прорватися до Києва. Наші вибивали їх звідти, але вони поверталися. 

Залозецький краєзнавчий музей на Тернопільщині цього літа організував пленер, роботи художників з якого виставили на аукціон на підтримку Збройних сил України.
Залізці багаті на пам’ятки архітектури, хоч, на жаль, замок, костел Св. Антонія збереглися тільки в руїнах. Але й вони мають свою красу, приваблюють сюди туристів і, безперечно, митців. Директор місцевого краєзнавчого музею Василь Ільчишин ще взимку разом з тернопільськими художниками вирішив провести пленер, щоб написати серію картин для музею, зобразивши архітектурні перлини селища. 

Попри велику кількість сортів озимої пшениці на насіннєвому ринку України, зокрема іноземної селекції,  в господарствах Полтавщини рік у рік перевагу надають районованим, тобто тим, які створили науковці селекційного центру Полтавського державного аграрного університету. «Урядовий кур’єр» попросив поділитися секретом такого патріотизму керівника цього центру Володимира ТИЩЕНКА.

Навчання студентів за підтримки роботодавців — головний чинник у формуванні висококваліфікованого фахівця, який має розуміти всю глибину процесів в аграрному секторі і спроможний бути корисним Україні. І це добре розуміють у Національному університеті біоресурсів і природокористування України, на базі якого днями пройшов Всеукраїнський форум «SEB-2022 — співпраця науки, освіти і бізнесу для післявоєнного відродження країни». Узяти участь у ньому зголосилися майже 600 представників органів державної влади, бізнесу, наукових, освітніх і громадських організацій. Певну роль відіграло те, що нині у країні в ТОП-10 найбільш затребуваних на ринку праці професій входять аграрії. Адже їхня праця буде потрібна в період відродження України після війни.