Якщо у 2018 році в масовий вжиток українського суспільства активно увійшов термін «булінг», то у 2019-му, вочевидь, увійде «мобінг». Навесні цього року до Верховної Ради було подано кілька законопроєктів про протидію мобінгу — цькуванню на робочому місці. Про важливість ухвалення антимобінгового законопроєкту говоримо із заступником міністра освіти і науки Вадимом КАРАНДІЄМ.

Чому вулиця, на якій живеш, називається саме так? Приміром, є у Черкасах багато вулиць і провулків, названих іменами героїв війни — минулої й нинішньої, видатних уродженців міста. Якось довелося спілкуватися з юними жителями міста, які, виявилося, і не уявляли, чому назва вулиці, на якій народилися й живуть, пов’язана з тим чи іншим ім’ям. Хвиля перейменувань останнього часу в процесі декомунізації також не змінила ситуації.

Юридична битва України та Росії триває. Після перемоги української команди у Гамбурзі стартують двотижневі слухання у Гаазі. Перший тиждень — щодо порушення Конвенції про заборону фінансування тероризму та Конвенції про заборону расової дискримінації.

У всій Україні розпочали роботу освітні центри «Крим — Україна» й «Донбас — Україна», через які жителі тимчасово окупованих територій можуть вступити в українські виші та заклади професійної освіти за спрощеною процедурою — без зовнішнього незалежного оцінювання, українського паспорта й атестата. Вступна кампанія триватиме до 27 вересня, але щоб претендувати на бюджетні місця, вступникам потрібно подати документи до визначеної дати.

Коли педагогам Сєверодонецької ЗОШ №14 запропонували взяти участь у пілотному проєкті «Безпечна школа», вчителі одразу погодилися. Цю школу обрано не випадково, бо навчальний заклад славиться демократичними традиціями, шкільним самоврядуванням, він багаторічний учасник проєкту «Громадсько-активна школа». Тут дітям надають високий рівень знань. Щоправда, за словами директорки Тетяни Корякіної, під час пілотного проєкту вони вперше звірили свою роботу із запропонованими ЮНІСЕФ індикаторами безпеки школи і виявили, що доведеться ще багато переосмислити.

Ні. Звичайно, у душах, серцях, пам’яті чи мріях кожного з нас вона не закінчується ніде, ніколи за жодних обставин. Але в буденному житті, на жаль, існує жорстока реальність. Така жорстока і безжальна, що навіть досить поширений песимістичний діагноз самопочуття малої батьківщини «Життя зупинилося» здається компліментом. Бо насправді життя тут не тільки зупинилося, а, за словами тутешніх людей, почало рухатися назад. Швидше, швидше… Особливо стрімке задкування помітне в сільській місцевості.

7  червня  Міністерство у справах ветеранів України

11 червня  Пенсійний фонд України

Перший віце-прем’єр-міністр України Міністр економічного розвитку  і торгівлі України — четвертий понеділок непарного місяця

Нову редакцію Українського правопису Кабінет Міністрів схвалив 22 травня 2019 року (постанова №437). Документ підготувала спеціально створена Українська національна комісія з питань правопису, до якої увійшли вчені-мовознавці Національної академії наук та національних університетів з різних регіонів України. Торік у серпні-вересні відбулося громадське обговорення пропонованих змін, під час якого надійшло понад 3000 пропозицій від наукових установ, закладів освіти, органів державної влади та місцевого самоврядування, окремих громадян.  А 3 червня 2019 року фінальний текст нової редакції Українського правопису опубліковано на офіційних сайтах Міністерства освіти і науки та Національної академії наук. Відтепер рекомендовано застосовувати норми та правила нової редакції правопису в усіх сферах суспільного життя, зокрема в офіційно-діловому стилі мовлення. Нині розробляють план імплементації нової редакції Українського правопису. Цим документом буде передбачено терміни та етапи впровадження змін в освітній процес.

Як і водиться у приморських містах, у Маріуполі всі дороги також ведуть до моря. І дуже багато надій і сподівань тут пов’язують саме з Азовом, який для маріупольців і годувальник, і кордон-захисник. Отож днями на Театральній площі в центрі міста відбулась акція, під час якої місцеві жителі знову привернули увагу до долі 24 полонених Росією українських моряків. Адже минуло вже півроку(!), як у Керченській протоці російські військові обстріляли і захопили катери «Бердянськ» та «Нікополь» і буксир «Яни Капу» разом з екіпажами, які йшли до Маріуполя. У морському порту відтоді так і не дочекалися цих кораблів. Та навіть цивільні вантажні судна з початком гібридної війни приходять сюди з великою затримкою. Попри все, знакове для міста і всього Донбасу підприємство впевнено тримається на плаву і розвивається. Відвідавши маріупольський порт, відразу помічаєш важливу разючу зміну в його роботі: тут не побачиш гір вугілля, яке перевантажують на судна.