Розповідаючи про виконану роботу на спеціально скликаній прес-конференції, міністр Віктор Балога наголосив, що вивільнені в результаті реформування системи МНС і скорочення працівників апарату кошти дали змогу відчутно підвищити зарплати рятувальників — тих, хто безпосередньо веде боротьбу з наслідками надзвичайних ситуацій. Ці люди того варті, адже за півріччя одними лише пожежно-рятувальними підрозділами було ліквідовано понад 27 тис. пожеж, під час гасіння яких врятовано 1тис. 838 осіб. Не допущено знищення вогнем кілька тисяч будівель і споруд, сотні одиниць техніки. Загалом збережено матеріальних цінностей на суму 918 млн 57 тис. гривень. 

Посадовці придумали, як не спокушати «диверсантів» і не провокувати їх до правопорушень. За словами начальника міського управління доріг В’ячеслава Нікітєнкова, незабаром решітки почнуть змінювати своє «обличчя» — з металевих на полімерні дощоприймачі нового покоління. Вони витримують вагу вантажівок, не розплавлюються, але не цікаві для «диверсантів»: їх немає сенсу красти. Володимир Сальдо додав, що на дорогах та тротуарах поступово замінять усі металеві кришки та решітки на полімерні.

Для працівників МНС літо — найгарячіша у всіх значеннях пора року. Жнива на Черкащині цього року були непростими. Зливи і шквальні вітри помітно вплинули на якість зерна, кажуть хлібороби. Зате нині головною небезпекою для жнивного лану стає вогонь. Від найменшої іскри сухе колосся спалахує як порох…

На Міжнародному етнографічному фестивалі «Жнива — 2011. Весілля» в Національному музеї народної архітектури та побуту в Пирогові зібрали з ниви врожай минулої п’ятниці. У суботу жменю того зерна власноруч змолов на жорнах Прем’єр-міністр Микола Азаров,  і випічка з нового борошна нагадала йому смак хліба тільки-но з печі, який куштував у дитинстві. 

Фахівці не квапилися із коментарями, а весь Інтернет облетіло відео, де шахтар «Суходільської-Східної» Ігор Сметанін розповів, як діставав з шахти загиблих товаришів і взагалі про важкі умови праці на підприємствах ПАТ «Краснодонвугілля».

«Я допомагав піднімати на-гора загиблих хлопців. І під вечір у мене психіка не витримала, я до третьої ранку плакав. Вони загинули, бо давай-давай видобуток, давай проходку, давай мільйони! — бідкався гірник. — Я чув розмову — 5% метану замість піввідсотка. Але ледь провітрюють і далі працюють. Платять нам сущі копійки. На вибірці дівчата тисячу гривень зарплати отримують! За пекельну працю в проходці, де ти шість годин «на лопаті», мені заплатили 1300 гривень. Вони платять копійки і забирають останнє!»

Знайома до болю картина. З настанням літа в наші багатоквартирні будинки приходить так зване планове відключення гарячої води. Комунальники пояснюють: мовляв, необхідно все перевірити перед настанням осінньо-зимового періоду, підремонтувати, облаштувати.

Десять обіцяних днів (зазвичай вони розтягуються на два-три тижні) ми терпимо незручності, заспокоюючи самих себе, що вони швидко минуть. Хоча побачити майстрів у цей проміжок часу в підвалі свого будинку випадає далеко не кожному. Найчастіше вони просто не з’являються і, відповідно, нічого не роблять.

Чи міг колись старий коваль з галицького села Нагуєвичі Яків Франко мріяти, що іменем його сина буде названо місто ковалів, яке через століття стане Меккою художнього ковальства Східної Європи і місцем проведення Всесвітнього конгресу ковалів? А починалося все ще тоді, за часів його ремісництва, коли простий сільський коваль був вельми потрібним кожному — коня підкувати, колеса окути, виготовити нехитрий реманент. Ще з часів Австро-Угорщини такий фахівець на  Галичині був усіма  шанованою людиною.

Ще наприкінці позаминулого сторіччя Леся Українка помітила негаразди зі здоров’ям озера. Але недуга тоді проявлялася лише в окремих місцях. Сьогодні ж усе воно хворе, смертельно хворе. Якщо 35 років тому, за даними облуправління водного господарства, площа голубого дзеркала становила 7,5 га, то тепер — соток 20-30. Від знаменитої перлини залишилася сота (!) часточка того, що було. Вже найближчим часом колиска «Лісової пісні» може зникнути з лиця землі.

 За останні десятиліття вітчизняна наука пройшла досить складний, тернистий шлях від майже повної руйнації її матеріально-технічної бази до становлення окремих напрямів. У ці нелегкі часи неоціненний внесок у її розвиток зробив учений світового рівня академік Борис Патон. Саме Борис Євгенович має виняткову здатність передбачати перспективні тенденції, які зрештою відіграють вирішальну роль на певному етапі науково-технічного прогресу. Ми поцікавилися у видатного науковця, як здобуття країною незалежності вплинуло на інтелектуальну сферу, наскільки важливими є наукові розробки та якою буде наука майбутнього.

 Коли в Криму 1911 року зняли перший повнометражний фільм «Оборона Севастополя», Голлівуду як кіноструктури навіть не існувало. За кілька років потому режисер фільму, донеччанин Олександр Ханжонков офіційно відкрив літню кінознімальну базу, яка згодом стала Ялтинською кіностудією. За своє століття вона надбала багато стрічок у золотий фонд не тільки вітчизняного, а й світового кіномистецтва. У ній знімали свої фільми кінематографісти з понад 12 країн світу.