SOS!

Від державного бренду — до ласого шматка землі?

Коли в Криму 1911 року зняли перший повнометражний фільм «Оборона Севастополя», Голлівуду як кіноструктури навіть не існувало. За кілька років потому режисер фільму, донеччанин Олександр Ханжонков офіційно відкрив літню кінознімальну базу, яка згодом стала Ялтинською кіностудією. За своє століття вона надбала багато стрічок у золотий фонд не тільки вітчизняного, а й світового кіномистецтва. У ній знімали свої фільми кінематографісти з понад 12 країн світу. 

Та у Ялтинської кіностудії є ще й інша історія— як її доводили до банкрутства. У 90-ті роки минулого століття, коли весь кінематограф на пострадянському просторі завмер, тут створено 13 фільмів із закордонними партнерами. Потім до місцевої влади прийшов ПЕВК, так звана Партія економічного відродження Криму.

 

Звільнили директора студії, в його крісло посадили свого, який в кіноіндустрії нічого не розумів. І довели Кримську державну національну кіностудію до банкрутства, припинилося будь-яке фінансування», — сумно згадує ті часи головний технічний спеціаліст та організатор захисту кіностудії «Ялта-фільм» Валерій Павлотос. 

Хотіли як краще...

Щоб урятувати студію, лише в 1999 році Верховна Рада Криму прийняла правильне, на погляд кіномитця, рішення, підкріпивши його постановою «Про заходи щодо оздоровлення та стабілізації діяльності Кримської державної кіностудії «Ялта-фільм». От тільки процес стабілізації перейшов у дестабілізацію. Спочатку Фонд Держ?майна Криму видав наказ, згідно з яким утворилося «Закрите акціонерне товариство «Ялтинська кіностудія». Партнерами стали влада Криму, з контрольним пакетом акцій, і російський федеральний фонд соціальної та економічної підтримки вітчизняного кінематографа. Втім, через півтора місяця замість російського фонду з’явилася приватна російська фірма ТОВ «Поліком-Вест», яка не мала жодного відношення до кінематографу. Ця нова структура якимось чином придбала спочатку 25% акцій у Фонду держмайна Криму, в 2002 році — контрольний пакет акцій, а згодом прибрала до рук всю кіностудію. Та навіть після того працівники студії ще сподівалися, що все буде добре.

Громадянський комітет Великої Ялти вважає, що міська рада сфальшувала рішення сесії від 3 червня 2004 року, насправді його просто не існує. І вже на основі цього сфабрикованого документу підписане рішення на продаж 15,2 га землі Ялтинської кіностудії її орендарям. Правда, з вимогами, яких у Криму чомусь не помітили. Зокрема, в рішенні прописано, що земля підприємства повинна використовуватися «для будівництва та експлуатації виробничо-технологічної бази кіностудії».

Коли ж власник домігся свого — приватизації землі, почався розпродаж. Першу ділянку, 1,4 га на Набережній, придбало одеське підприємство ТОВ «Розбудова-Град». Як зауважив Валерій Павлотас, це не просто земля, а майновий комплекс, там павільйони зі звуковим та механічним цехами, гримерки, костюмерні, монтажний відділ тощо. На цьому власники кіностудії не зупинилися, а розробили проект, за яким Полікуровський пагорб, де розташовані унікальні декорації, має перетворитися на житловий та готельний комплекс.

Члени кримського відділення Національної спілки кінематографістів України вважають, що придбавши студію, новий власник навіть не розглядав питання про її збереження і розвиток. Вона стала об’єктом збагачення з самого початку, після продажу землі, яка належала кіностудії.

На відміну від нинішнього керівництва ТОВ «Поліком-Вест», Спілка кінематографістів України розробила проект, за яким Ялтинська кіностудія може вже нині стати досить потужною комерційною структурою, яка самостійно зароблятиме великі за світовими масштабами кошти. В ньому передбачено, що на її землі одночасно можуть працювати кіностудія, виставковий комплекс, кіно-парк та музей вітчизняного і світового кіно.  «А ще можна створити музей унікальних історичних костюмів. Їх у нас зібрана ціла колекція, яка відображає останні три тисячі років, від кіммерійців (за тисячу літ до нашої ери) і до середньовіччя. Одяг створювали роками, збираючи інформацію по різних музеях, архівах, бібліотеках. Такої колекції немає у жодної кіностудії колишнього Союзу», — з хвилюванням розповідає Валерій Павлотос.

«Тепер є кінопроект для студії на $15 млн. Ці гроші могли б стати стартовим капіталом для розвитку як мистецьких, так і комерційних проектів. Але з підходами нового керівництва ці кошти відпливуть до турецьких берегів», — переконаний пан Валерій.

Працювати немає з ким

Коли новий власник прийшов на студію, там працювали 220 чоловік. 150 він звільнив одразу, а потім іще 48. Тепер залишилося всього 23 працівники, 17 з яких — охорона! Позбавилися від професіоналів, працювати вже нікому, і підприємство залишилося без замовлень. «Новий власник постійно розповідає, що причина занепаду студії і звільнення працівників в економічній кризі. Та яка криза: вигнав спеціалістів і чекає, коли до нього прийдуть замовляти зйомки фільму? А з ким він це робитиме? Знімальним групам працювати в Криму тепер невигідно, бо доводиться везти з собою обладнання, купу людей для обслуговування техніки і знімального процесу. В Ялті зараз ведуть зйомки десятки груп, і ніхто з них не йде на студію, бо нема з ким працювати», — заявляють у кримському відділенні Національної спілки кінематографістів України. Тобто створюються умови, за яких підприємство, скоріш за все, стане банкрутом.

Ситуацію на Ялтинській кіностудії розглянули на пленумі Національної спілки кінематографістів України 31 березня 2011 року. Та прийняли рішення домагатися її повернення в державну власність і звернутися з цього приводу до Генеральної прокуратури України.

А 13 липня на засіданні Постійної комісії з культури Верховної Ради АР Криму вирішили просити прокуратуру півострова перевірити законність передачі кіностудії російській приватній фірмі, а також винести це питання на обговорення сесії ВР Криму. Голова Постійної комісії з культури при кримському парламенті Сергій Цеков наголосив: «Кіностудію, враховуючи її багату історію та велике сучасне значення, треба повернути у власність України і Криму. Власники кіностудії оббивають пороги різних установ, намагаючись змінити цільове призначення землі, щоб побудувати ще один житловий комплекс, яких тут і так достатньо. А от Ялтинська кіностудія у нас одна, і ми за неї боротимемось».