Електронні петиції. Громадські слухання. Бюджет участі. Усе це серед інструментів залучення жителів громади до ухвалення рішень, що визначають вектори її розвитку. Як ці інструменти працюють? Чи влада радиться з жителями громади? Які основні перепони заважають налагодженню належної комунікації?
Експерт із питань залучення громадян програми USAID «Децентралізація приносить кращі результати й ефективність» (DOBRE) Володимир Купрій каже про питання культури.

Ідеться не лише про саму бригаду територіальної оборони, а й про ще кілька батальйонів, формування яких в області завершується. Олександр Щербина, начальник штабу бригади тероборони області, який у ці напружені дні знайшов час поспілкуватися з журналістами, зазначив, що люди стали частіше звертатися — йдуть у лави територіальної оборони із власної ініціативи. За словами військового, нині на часі укладання контрактів на службу у військовому резерві. 

На Харківщині активно на усіх рівнях впроваджують цифровізацію адміністрування, створивши в облдержадміністрації  2020 року профільний структурний департамент. Ще два роки тому це було незвичним для багатьох державних та самоврядних ланок регіонального і місцевого управління. Проте нині навряд чи хто навіть не з чиновників, а з пересічних громадян уявляє роботу владних структур без таких штабів цифрової трансформації.

 Позитивну відповідь на актуальне запитання, винесене в заголовок, частина жителів Донеччини дала ще у трагічному 2014 році. Щоб протистояти російським найманцям, які тоді діяли досить навчено, швидко і цілеспрямовано, місцеві люди створювали загони для оборони своїх міст і селищ. І те, що до багатьох населених пунктів краю не пустили на поріг «рускій мір», — заслуга підрозділів добровольців. 

Бригада та п’ять батальйонів — такі сили територіальної оборони створено на Рівненщині. Батальйони дислокуються в Рівному, Сарнах, Володимирці, Костополі та Млинові. До складу кожного з них входить до 50 військових та резервістів, загалом у бригаді 250 осіб.  Саме в Рівному базується регіональне управління сил територіальної оборони «Захід» ЗСУ, до складу якого увійшло вісім областей і яке очолив учасник антитерористичної операції полковник Олександр Кяго.

Кожна дитина хоче зростати у повній щасливій родині, де батьки дбатимуть про неї, плекатимуть і оберігатимуть. Та нині понад 3%, або 220 тисяч дітей, ростуть у сім’ях, які потрапили у складні життєві обставини. Найчастіше це брак коштів через втрату батьками роботи або інша кризова ситуація. За останні дев’ять місяців через надзвичайну небезпеку життю чи здоров’ю із родин вилучено 1214 дітей. Уявіть, що раптом осиротіло ціле село.

Маніакальне прагнення Росії до геополітичного домінування останнім часом стало предметом обговорення не лише на міжнародному рівні, а й на кухнях українців. Імовірність розширення агресії Кремля проти України вийшла в топтеми нинішньої «зими тривоги нашої». Як на це реагувати, щоб зберегти психічне здоров’я і здатність до опору? Як правильно комунікувати інформацію про Росію та росіян, які не приховують своєї ворожості до України? На кого орієнтуватися, оцінюючи загрози? Скільки і якого Путіна має бути в українському медіапросторі? 

Ще 2004 року в місті Мукачево відбулася перша пересувна філателістична виставка, присвячена Олімпійським іграм. Тоді вона проходила з нагоди змагань в Афінах. Масштаби виставок ставали дедалі більшими, а 2014-го відбулася вже за участю закордонних учасників. Нинішній зимовій Олімпіаді в Пекіні присвячено чергову виставку олімпійської і спортивної філателії. Разом із численними гостями її відвідав і кореспондент «Урядового кур’єра».

Рішення про надання понад 16,6 мільярда гривень для гарантування безперебійності польотів територією України у зв’язку із загостренням зовнішньополітичних загроз ухвалив уряд на позачерговому засіданні. Ці кошти буде спрямовано на надання необхідних гарантій страховим і лізинговим компаніям.
Для цього за погодженням з бюджетним комітетом Верховної Ради обсяг резервного фонду держбюджету збільшено на таку саму суму.

Історія газового шантажу, маніпуляцій обсягами, маршрутами, одне слово, використання вуглеводнів як енергетичної зброї на всьому пострадянському просторі Михайло ГОНЧАР і очолюваний ним Центр «Стратегія ХХІ» описували багато разів з різними партнерами і різними мовами. Тому нині, під час енергетичної кризи, саме з ним ми вирішили обговорити енергетичний сюжет, у якому перебувають і Україна, і Європа.