То тільки на перший погляд видається, що взимку лісівники можуть якщо не перепочити, то принаймні працювати без напруги. Однак у холодну пору турбот не тільки не меншає, а й додається. Нинішня зима, що завершується, — підтвердження цього. Як наголошує начальник Сумського обласного управління лісового та мисливського господарства Віктор Чигринець, саме взимку лісівники складають відповідальний іспит, маючи на увазі не тільки виробничий процес, а й турботу про мешканців лісових угідь, допомогу місцевим громадам, навчання тощо.

Міжнародний конкурс  з української мови ім. П. Яцика, засновники якого Ліга українських меценатів і Міністерство освіти і науки України, цього року проходить уже вдвадцятьдруге. Це нині один з найбільших освітніх проєктів в Україні. Кількість його учасників налічує мільйони. У конкурсі вже беруть участь діти тих, хто змагався і перемагав на початку 2000-х.
Другий рік поспіль конкурс відбувається в непростих умовах карантину.

 У Полтавській обласній універсальній науковій бібліотеці імені І.П. Котляревського презентували арткалендар на нинішній рік. Кожну його сторінку прикрашає світлина з юними вродливими дівчатами-полтавками у жіночому вбранні, яке на Полтавщині носили 100 й більше років тому. Це пробна співпраця модельної агенції «Століття краси» і лялькарки заслуженого майстра народної творчості України, завідувачки відділу Центру народної творчості та культурно-освітньої роботи Наталії Свиридюк. 

 Віцепрем’єр-міністр — міністр з питань реінтеграції тимчасово окупованих територій Ірина Верещук разом з координатором системи ООН в Україні Оснат Лубрані дала старт практичній реалізації проєкту «Залучення молоді зі сходу України до сприяння соціальної згуртованості, національної єдності й культури діалогу».

Одночасне активне нагнітання страху на окупованих територіях Донбасу перед «наступом України» і скупчення російських військ на кордоні, схоже, нітрохи не випадкові. Та й подальші події розгортаються відповідно. Днями в Донецьку «замінували» кілька навчальних закладів і провели евакуацію всіх людей. Вибухівки тоді не виявили. Проте це була тільки своєрідна прелюдія до примітивної вистави. 

Українське козацтво виникло на основі нешляхетського військового населення Великого князівства Київського. Це князівство проіснувало до кінця XV століття. Воно було величезне за територіями, можливо, не так густо заселене, але велике. То був прошарок військових слуг: панцирних, путних, ординських, посольських та ясачних. Це люди, які несли військову службу і мали певні землі. Вони були розсаджені, як простежується за джерелами, згідно з тактичними та оперативними задумами на переправах, річках. 

Схвалену торік обласною радою регіональну програму інформатизації на 2022—2024 роки «Цифрова Черкащина» ентузіасти разом з органами місцевої влади нині успішно втілюють у життя. Поставити цифрові можливості на службу людям та соціально-економічному зростанню області — така мета ініціаторів програми.

Чи проживатиме українське суспільство ще колись часи такого інтересу до власної історії? Здається, що кожен її новий період змушує інколи з болем вдивлятися у власне віддзеркалення, а керівництво сусідньої держави — хапатися за зброю. Через історію сусідня держава колись масовано знищувала репутацію президента Ющенка; маніпулюючи минулим, пояснювала анексію Криму. Саме через нездатність ідентифікувати себе в історії кремлівське керівництво рухає військо до кордонів України.

 Чи правильно розвивається моя дитина? Коли вона почне лепетати, повзати, сидіти? Ці питання турбують кожну молоду маму. Її тривога наростає, коли вона порівнює свого малюка з ровесниками і бачить, що «щось не так». Зі своїми сумнівами і підозрами йде до педіатра. «Зачекайте, нічого страшного, приходьте пізніше», — заспокоює лікар. А пізніше розводить руками: «Де ви були раніше?»

«Такої виставки в нас ще не було», — каже заступниця директора Тернопільського обласного художнього музею Ольга Ваврик, адже звикли експонувати здебільшого полотна професійних і знаних митців. Втім, вирішили на тиждень жителям обласного центру показати творчий доробок іконописної школи. Більше того, авторської, натхненник якої — львівський художник, графік, іконописець Андрій Майовець. В експозиції представили 40 ікон 28 авторів, серед них три сакральні роботи пана Андрія.