Осередком духовності, колискою народних талантів у різних царинах народного мистецтва на Закарпатті завжди був і ще залишається обласний організаційно-методичний центр культури. Створений 1945 року відразу після приєднання краю до України, він пройшов різні етапи розвитку. Нині тут концентруються всі функції, які допомагають існувати й розвиватися народній культурі. Торік центр відзначив 75-річчя. Але нині, вже через рік після гучних ювілейних святкувань, може перестати існувати. Ситуацію з’ясовував кореспондент «Урядового кур’єра».

27-річний Роман пройшов шлях від командира взводу до командира механізованого батальйону 14 омбр імені князя Романа Великого, куди прийшов служити 2015-го після закінчення Львівської академії Сухопутних військ. За шість років на шляху офіцера було чимало поворотів: змінювалися підрозділи, звання, фронтові населені пункти, які він із побратимами захищав, — маріупольський  напрямок, Мар’їнка, Новозванівка, Кримське, Причепилівка, де від наших позицій до окупованого Жолобка — лічені метри. Але незмінними лишилися бажання перемоги України і вміння працювати над собою. 

Щойно Україна проголосила відновлення державності, в Тернополі  при палаці культури тодішнього виробничого об’єднання «Ватра» поставили за мету створити камерний оркестр. За його організацію взявся Василь Феленчак. 1991 року маестро провів перші репетиції музичного колективу, в назву якого виніс слово «Галицький». Та економічна криза тих років позначилася й на житті оркестру. Здавалося, що ось-ось він зіграє прощальний концерт. Але добре, що в обласному центрі збагнули, що такий оркестр не можна втрачати: 2003 року на сесії Тернопільської міської ради депутати надали йому статус муніципального.

Оспівана в піснях, повільно й тихо плине Вільшанка. Стою на березі й не можу надихатися її густим осіннім ароматом, який огортає все навколо. Сонце ще тільки сходить, розтоплюючи вранішні хмари та рожевий туман, вихоплюючи зі ще зеленої берегової рослинності яскраво-золоті кольори беріз. Застиг у човні далекий рибалка, ніби хтось намалював його для повної реалістичності пейзажу.

Напередодні Покрови Пресвятої Богородиці знайомі з Василькова запросили на вшанування пам’яті їхнього побратима Дмитра Гончаренка, який народився 14 жовтня 1986 року і став першим у місті Героєм України, який загинув на російсько-українській війні. Звісно, не міг відмовити землякам, бо вважаю своїм журналістським обов’язком розказувати читачам «Урядового кур’єра» про хоробрих синів і дочок України, які воювали, а надто тих, хто загинув, захищаючи Батьківщину. Окрім волонтерства, Дмитро Гончаренко був одним зі співзасновників громадської організації «Відсіч», яка активно працює у Василькові.

Питання стану радіоактивного забруднення довкілля залишається болючим для населення України. Трагічні події квітня 1986 року, які завдали значної шкоди довкіллю та негативно позначилися на здоров’ї людей, настільки глибоко закарбувалися в нашій свідомості, що їх відлуння й досі відчувається щовесни, коли до організацій гідрометслужби надходить багато стурбованих запитів щодо радіаційної ситуації у країні. Необхідно визнати, що така стурбованість не завжди буває безпідставною. 

Візит в Україну міністра оборони США Ллойда Остіна — важлива подія, яка стала продовженням діалогу, розпочатого під час візиту Президента Володимира Зеленського у Вашингтон у серпні 2021 року. Саме тоді було започатковано новий етап стратегічного оборонного партнерства між нашою державою та Сполученими Штатами. На цьому наголосив міністр оборони Андрій Таран під час спільного брифінгу з американським колегою у вітчизняному оборонному відомстві.

Підписання на 23-му Саміті Україна — ЄC угоди про спільний авіапростір та про участь нашої держави у програмі з досліджень та інновацій «Горизонт Європа» і «Креативна Європа», програмі досліджень та навчання «Євратом» із загальним бюджетом понад 100 мільярдів євро — обнадійливі кроки  до  поглиблення інтеграції  України з Євросоюзом.

Цими днями в Україні розпочато програму Президента «Зелена країна». Про її особливості й перспективи на Сумщині читачам «Урядового кур’єра» розповідає начальник Сумського обласного управління лісового та мисливського господарства Віктор ЧИГРИНЕЦЬ.

До Дня захисників та захисниць України рівненські журналісти видали книжку «Рядові неоголошеної війни», яку презентували в обласній науковій бібліотеці. Це збірник матеріалів, уміщених у періодичних виданнях — від районних газет до «Урядового кур’єра».  До речі, відкривають книжку саме наші нариси про Героя України Ігоря Гордійчука («Червоні яблука від мами» — «УК», 27 листопада 2014 року), нині начальника Київського військового ліцею імені Івана Богуна, і «кіборга» Федора Мисюру («Вижити допомогла любов» — «УК», 13 жовтня 2015 року), нині начальника управління інфраструктури та промисловості Рівненської ОДА.