Цього року 11 територіальних громад Полтавщини отримають субвенцію з державного бюджету на виконання заходів з реалізації соціального проєкту «Активні парки — локації здорової України». Це повідомила начальниця управління молоді та спорту Полтавської обласної військової адміністрації Марина Трохименко. До 15 березня на місцях мали визначити відповідального й координатора проєкту, а з 1 квітня — організувати проведення тренувань, спортивних фестивалів, вікторин і естафет для всіх верств населення. 

 Цьогоріч після певного затишшя до активної просвітницької, громадської діяльності взялася Тернопільська організація ВУТ «Просвіта» ім. Тараса Шевченка. Уже організувала чимало розмаїтих дійств: заходи з відзначення ювілеїв чи річниць видатних українських постатей Лесі Українки, Тараса Шевченка, Блаженнішого Любомира Гузара, репрезентації книжок, зустріч молоді з добровольцями. Провели акцію «Книга, що лікує» для  воїнів ЗСУ, які перебувають на лікуванні в обласному центрі, виставки, зокрема  фалеристики й порцеляни, концерт народного аматорського хору та інші. У березні, звісно, гучно звучить Шевченківська тема.

 Не на таку підтримку від місцевого населення очікували рашистські зайди на тимчасово окупованих ними територіях України! Відносно невелика кількість людей, які вважають загарбання «визволенням», змушує кремль та окупаційну владу на місцях серйозно працювати з більшістю українців, які тримають великі дулі в кишенях. Під довгограючі пропагандистські мантри про начебто захист «наших» (так марить кремлівський неадекватний лідер) жителів Донецької, Запорізької чи Херсонської областей окупанти, навпаки, почали переслідувати їх всіх без винятку. І російськомовних, яких там справді чимало, насамперед.

 У закарпатському місті Хуст укотре відбувся фестиваль-конкурс стрілецької пісні «Красне поле». Він покликаний популяризувати пісенні твори національно-патріотичної тематики й ті, які оспівують події, пов’язані із проголошенням Карпатської України. На гала-концерті, яким фінішував творчий огляд мистецьких колективів України, побував кореспондент «Урядового кур’єра».

Київ хоч і лежить на півночі держави, завдяки парниковому ефекту великого міста його температурний режим фактично середній для рівнинної частини України.
Теплі зимові місяці сприяли заощадженню електроенергії в державі. Попри оскаженілого північно-східного сусіда жителям не прифронтових областей України вдалося перезимувати у досить комфортних умовах.

 Із колегою-журналістом Сергієм Халупінським ми кілька років працювали в одному з місцевих видань. Навіть столи стояли поряд. Сергій розуміється на зброї — він пошуковець, який власними ногами обійшов місця найбільших боїв Другої світової на Черкащині. Торік 24 лютого пішов в армію, воює й досі. На початку березня сержант Халупінський приїхав у Черкаси в коротку відпустку. На зустріч прийшов у цивільному одязі — білому светрі з логотипом одного благодійного фонду.

«Щойно повернувся з Боремельської громади. Її голова Віктор Корінь чудово розуміє, як важливо нині зафіксувати для історії, чим живуть люди в цей буремний час і на що спрямовані зусилля місцевої влади. Він високо цінує працю журналістів. Хоч війна добряче перекроїла видатки, знаходить бодай невеликі гроші на висвітлення життя у глибинці. Таке саме адекватне сприйняття є і в Ярославицькій громаді. Сторінка в нас коштує небагато — 4 тисячі гривень, але постійних угод на висвітлення діяльності установ не маємо», — розповідає досвідчений редактор.

 На Донеччині, де свого часу працювали багацько вугільних шахт, металургійних, машинобудівних  заводів, а ще фабрик та інших промислових підприємств, знаються на доміно — улюбленій настільній грі робітників в обідню перерву чи після зміни. Отож всі любителі цієї гри не раз чули від партнера чи суперника, який, чимдуж гамселячи «камінцем» об стіл, голосно вигукував: «Р-р-риба!» Якщо коротко, це означало блокування гри, яка заходила у глухий кут і припинялася, а переможців виявляли після підрахунку очок на «камінцях», яких вже не було змоги використати.  

 У 10-тисячному Тячеві на Закарпатті офіційно зареєстровано 3200 вимушених переселенців. Вони прибували в місто поряд з українсько-румунським кордоном уже з перших днів російського вторгнення в Україну. Як нині почуваються тут люди зі сходу та півдня, багатьом з яких нікуди повертатися, бо їхнє житло зруйновано або населені пункти — в зоні бойових дій?

 Володимир Шерстій — заслужений майстер народної творчості, іконописець, художник з Тернополя. На 24 лютого 2022 року мав квиток на літак до Єгипту на відпочинок. Змушений був повернутися того ранку з півдороги додому, бо рашисти розпочали повномасштабне вторгнення в Україну. Вирішив, що піде на фронт, хоч життя відрахувало йому вже понад 60 років. Він на це не зважив, добровольцем став у лави оборонців рідної землі. У зону проведення бойових дій митець часто їздив із 2014 року, щоправда, як волонтер. Пройшов і Майдан.