За доброю традицією, ювілеї творця теорій про біосферу та ноосферу, провідну роль живих істот у геохімічних процесах, походження мінералів, основоположника геохімії, біогеохімії, організатора і першого президента Української академії наук, засновника Національної бібліотеки України відзначали у краєзнавчому музеї в Полтаві. Тут експозиційної площі більше, але війна й ремонт внесли корективи. Традицію довелося порушити, тому у велику виставкову залу короленківського музею набилося гостей як у рукавичку. Завітали музейники, педагоги, бібліотекарі, краєзнавці, студенти, представники місцевої влади.

 Глобальна криза ринку праці, спричинена пандемією COVID-19 і російсько-українською війною, вплинула на ІТ-бізнес. Дедалі частіше у великих і не дуже світових компаніях відбуваються масові звільнення працівників.

«Урядовий кур’єр» разом з експертами аналізує ситуацію в галузі щодо скорочення кадрів та перспективу подальшого розвитку.

 Пенсіонерка з Черкас Галина Степанівна чесно працювала все життя й нині, як і більшість літніх людей, вірячи в перемогу ЗСУ, сподівається на спокійну й достойну старість. Проте віднедавна в її життя, крім завивань сирени повітряної тривоги, телефонними дзвінками увірвалися ще й колектори, які вимагали сплатити значний борг. Запевняючи незнайомців, що це помилка й жодного боргу не існує, вона, однак, дуже переймалася такими вимогами. Як же так? Жодних грошей у жодному банку ніколи не позичала, і тут така несподіванка…

 На дев’ятий день березня бійці Сил оборони в одному з розбитих ворогом будинків Бахмута натрапили на рідкісне видання «Кобзаря» Тараса Шевченка. Достеменно відомо: книжка за редакцією В. Доманицького з портретом і життєписом поета вийшла 1917 року в Києві у друкарні Товариства «Криниця» (Хрещатик, 42). Раритет уже вивезли в безпечне місце й передали на реставрацію.

 На вулиці Петра Юрченка в Полтаві ввели в експлуатацію спортивно-розважальний комплекс європейського рівня «Акварена», який будували понад 14 років.

«Перший на Полтавщині за роки незалежності об’єкт олімпійського зразка прийняв відкритий чемпіонат області із плавання серед юнаків. У змаганні взяли участь більш як 130 дітей з Харкова, Сум, Горішніх Плавнів, Кременчука та Полтави», — повідомив начальник Полтавської обласної військової адміністрації Дмитро Лунін.

 Селище Вороніж неподалік районного центру Шостка на Сумщині відоме в області та за її межами багатими історичними й культурно-мистецькими традиціями. Тут народився видатний український письменник Пантелеймон Куліш, пам’ять про якого шанують у цьому поліському населеному пункті.

 Острозька територіальна громада утворилася на останньому етапі децентралізації в межах однойменного району. Подібних в Україні небагато. Громада чималенька — до війни було 47 тисяч жителів. Охопити все, що відбувається, із центру складно.
«Ми одразу пішли шляхом утворення старостинських округів, межі яких збіглися з територіями колишніх сільських рад. Кандидатури старост рада громади затвердила за моїм поданням, як тоді передбачав закон. Одне з головних завдань старости — бути містком у комунікації між жителями округу та керівництвом і достойно представляти інтереси своєї частини громади», — розповідає голова громади Юрій Ягодка.

 У місті Мукачеві вперше пересадили пацієнтові серце від донора. Провідну роль відіграли львівські лікарі, які працювали разом з мукачівськими фахівцями. Про особливість операції, яку здійснювали за межами свого медичного закладу, а також перспективи розвитку трансплантології в Закарпатській області розповів генеральний директор Першого територіального медичного об’єднання Львова Олег САМЧУК.

 Щодня під Бахмутом і в інших гарячих точках фронту зазнають поранень і відходять у вічність десятки вірних синів України. Серед них полтавці. Жителі Полтавської області з перших днів війни активно долучилися до визвольної боротьби проти агресора. Попри важкі втрати земляки рішуче налаштовані вигнати знавіснілого ворога з нашої землі, помститися за смерть рідних і близьких. Хто не може воювати зі зброєю в руках, той вносить свою частку в перемогу в тилу.

 У прифронтових українських населених пунктах дуже відчутний інформаційний вакуум. Нестабільне електропостачання спричиняє перебої в роботі мобільного зв’язку, інтернету, телебачення й радіо. У таких умовах додаткової ваги набуває друковане слово — місцеві та центральні газети. Але їх тут жителі та військові захисники бачать, на жаль, нечасто, хоч прагнуть читати новини й аналітику українською мовою.