Проблем нині у трудівників села безліч. Водночас розвитку агропромислового комплексу має сприяти співпраця бізнесу й місцевої влади. Налагодити конструктивний діалог між ними допомагає асоціація «Український клуб аграрного бізнесу», ініціювавши регіональні зустрічі агровиробників з органами місцевої влади. Зібравшись у Черкасах за «круглим столом», працівники АПК, керівники профільних громадських організацій та представники органів місцевої влади ставили одне одному запитання, шукали шляхи розв’язання гострих проблем.

Аграріїв насамперед турбують питання, пов’язані з оформленням земельних ділянок сільгосппризначення та їхньої реєстрації. Скаржилися вони на терміни реєстрації, дублювання прав оренди на одну і ту саму ділянку, неможливість оформлення оренди землі під майновими комплексами, зміну нормативно-грошової оцінки землі тощо. 

Виконані у традиційному та авторських стилях роботи майстринь-лялькарок захоплюють відвідувачів не лише самобутністю, навертаючи їх до наших джерел, а й засвідчують незгасаючий інтерес до цього споконвічного виду українського мистецтва. Адже їхні вироби — це не лише ляльки, з якими з дитинства зріднюються їх господарі, а й один із найголовніших та найбільш дужих оберегів. Окрім того, як стверджує куратор виставки Оксана Крикунова, кожна лялька-мотанка  уособлює цілий образ зі своєю історією, а часто й з долею людини. А ще — кожна лялька є обереговою або обрядовою. «Тобто наші предки використовували ляльки в обрядах, і протягом усього календарного року, календарного циклу кожна лялька мала свою роль і свої функції», — говорить Оксана.

За задумом організаторів виставковий проект спрямований на реконструкцію українського народного костюма, репрезентацію автентичних жіночих образів, відтворення обрядів і звичаїв традиційної української культури. Традиційні ляльки-мотанки, лялькові композиції, народні іграшки, етнічні ляльки в авторських інтерпретаціях презентують в обласному організаційно-методичному центрі культури і мистецтва не лише кращі майстрині Слобожанщини, а й  вихованці гуртків і студій декоративно-прикладного мистецтва Харківщини. 

Випадково натрапив на замітку сайту «Новости Донбасса» про те, що в Москві відкрили виставку сепаратистського змісту «Новороссия. Юзовка. Будущее начинается в прошлом». Про це повідомляють і в так званому міністерстві культури «ДНР»: на відкритті експозиції крім членів угрупування «ДНР» також були перший заступник голови комітету Держдуми РФ з культури Йосиф Кобзон та лідер Компартії РФ Геннадій Зюганов. «Я хотіла звернути увагу суспільства на те, що населення Донецька не налаштоване визнавати Бандеру героєм, так само як і не налаштоване сприймати ту фашистську ідеологію, яка процвітає на Україні. Не можна стріляти в мирних жителів. Європа мусить знати правду. Тільки тоді настане справедливість. Через культуру я хотіла зробити свій внесок у встановлення миру на Донбасі», — каже автор виставки Тетяна Пономаренко-Левераш.

Реагувати на це лихослів’я спочатку не хотілося. Тим, хто не хоче чути і бачити очевидних речей, вже нічого не доведеш. А тих, хто пішов у несвободу добровільно, — не повернеш, не варто і кликати. Але коли паплюжать Україну та ще й в обіймах агресора, — промовчати не міг.  

Упевнений, до приватизаційного списку, який нині створюють, не можна вносити сортовипробувальні станції та центри районування сільгоспкультур, хоч у цьому мене переконували заїжджі експерти та вітчизняні посадовці. Бо у разі знищення державної системи апробації й селекції сільгоспкультур наші лани окупують усілякі «монсанти», а ми втридорога платитимемо їм спочатку за насіння й саджанці, потім — за засоби догляду за привозними сортами. Ще небезпечніше для такої аграрної держави, як Україна, залишитися без власної системи створення та випробування й районування сортів в умовах значних змін клімату. 

Результатом оприлюднення 18 грудня Європейською комісією позитивного звіту про виконання Україною плану дій щодо лібералізації візового режиму стане скасування віз для українців уже наступного року. Таке твердження висловив Президент Петро Порошенко в ході недільного інтерв’ю одному з вітчизняних телеканалів. 

Лікарі постійно закликають людей дотримуватися здорової програми: три молочних продукти щодня. Це надто актуально нині, адже з урахуванням нинішніх цін на м’ясо та рибу молокопродукти залишаються-таки доступнішим джерелом повноцінного білка. Вживання молочної продукції — це профілактика остеопорозу, серцево-судинних хвороб, запобігання проблемам з кишківником тощо. Люди таки мають зазирати в майбутнє, щоб потім не харчуватися… ліками. Зрештою, молокопродукти часто бувають і в раціоні дітей.  Але яку якість нині може запропонувати ринок? Тестування молочної продукції громадськими організаціями свідчить, на жаль, про те, що виробники не соромляться замінювати молочні білки немолочними,  а також додавати різні речовини, як-от соду в молоко, аби воно не так швидко скисало. Хоч це заборонено.    

Звіт Європейської комісії, який містить рекомендації надати Україні в осяжній перспективі безвізовий режим для поїздок до ЄС, — безпосередній результат боротьби, виграної суспільством на Майдані й під час Революції гідності.   

Яку модель обере Україна для запровадження конкурентного ринку газу? Дискусія на цю тему наприкінці минулого тижня відбулася  в Українському кризовому медіа-центрі між представниками Міненерговугілля, НАК «Нафтогаз України» та незалежними експертами. Її учасники по-різному бачать сценарії реформування газового ринку: останню крапку над «і» потрібно поставити до кінця січня 2016 року. 

Нещодавно на презентації монографії «Донбас і Крим: ціна повернення» директор Інституту демографії та соціальних досліджень Елла Лібанова висловила думку, що якби Росія не анексувала Крим й не почала підступної війни на сході, то в нашій державі так і не з’явилося б справжнього громадянського суспільства. Дозволю собі додати, що саме через віроломний наступ Росії на територіальну цілісність і суверенітет України більшість українців чи не вперше за 20 років існування нашої країни відчули, що таке українська дипломатія. 

Людина має право на ефективне лікування, яке передусім залежить від правильно підібраної терапії якісними лікарськими засобами. Проте на заваді лікувального процесу можуть стати препарати, які називають фальсифікованими, неякісними, контрафактними…
Підробка ліків — це не лише свідоме виробництво та реалізація нестандартних ліків із метою отримання шахраями від бізнесу незаконного прибутку, а й неадекватне лікування хворої людини, що іноді є прямою загрозою її життю.